Ефективність від розміру не залежить

01.09.2015

Бразилія — одна з найбільших аграрних країн світу, де велику частку ринку, як і в Україні, займають агрохолдинги. Прогнози міжнародних експертів через 10-15 років пророкують саме цій країні лідерство у світовій економіці. Про те, як розвивається агробізнес у державі, які особливості податкового навантаження та державної підтримки, розповів Андерсон Галван, директор бразильського консалтингового агентства Cеleres.

— Як ділять між собою ринок великі агрохолдинги та невеликі господарства в структурі бразильської аграрної галузі?

— Агробізнес Бразилії дуже диверсифікований. Хоча сьогодні і простежується чітка тенденція до консолідації з великими гравцями, можна стверджувати, що в Бразилії масово поширені сімейні ферми. Але загалом наші ферми набагато більші, ніж в інших країнах,навіть якщо це сімейні ферми. Середній розмір відрізняється, залежно від регіону. Наприклад, у південній частині Бразилії типовий розмір фермерського господарства менший ніж 100 гектарів. Це може бути ферма, яка виробляє зернові, молоко, займається птахівництвом, свинарством. Ближче до центру і заходу середній розмір ферм наближається до 3000 гектарів. Наприклад, Гільєрме — мій друг і клієнт, — який приєднається до мене в поїздці до України на Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями», утримує сімейну ферму. Він відповідає за щоденні операції, здійснення закупівель, комерційні стратегії та інше, володіє приватною сімейною компанією без участі партнерів. Він найняв 53 співробітникiв і щорічно вирощує на 30 тисячах гектарів кукурудзу та сою. У Бразилії немає офіційних даних, що визначають фактичну частку великих чи дрібних господарств. Однак існує чітка тенденція до консолідації між різними сегментами: дрібні фермери стають середніми, середні ферми переростають у великі, а великі — в iще більші. І причини цієї тенденції однакові: збільшення площ, конкурентоспроможності, ефективності, збільшення середнього віку фермера і вихід iз бізнесу внаслідок досягнення пенсійного віку. Таким чином, число господарств/операторів зменшується, а середня площа під обробкою зростає.

— Який середній розмір холдингу в Бразилії? І яким, на вашу думку, є оптимальний земельний банк для таких підприємств?

— Враховуючи результати наших власних досліджень та наданих консультаційних послуг, можу сказати, що мінімальна площа холдингу в Бразилії — 50 тисяч гектарів. Розміщені вони в північному регіоні Бразилії. Здійснювати всі накладні та управлінські витрати на меншій площі дуже складно. Останнім часом більшість підприємств у підпорядкуванні агрохолдингів у Бразилії не можуть домогтися гарних результатів, як агрономічних, так і економічних. Підвищення їх ефективності є складним завданням, особливо в питаннях агрономії та менеджменту. Згідно з концепцією, за якою ми працюємо в Бразилії, власник (фермер) має більше стимулів (економічних), щоб бути ефективнішим. Це питання виживання! Власник може працювати по 24 години сім днів на тиждень і 365 днів на рiк для того, щоб зберегти свій бізнес. У Бразилії не так багато холдингів, які насправді є ефективними і прибутковими. Один iз них — SLC Agricola.

— Як держава підтримує агропромислову галузь у Бразилії? Чи існують у вас дотації від держави?

— Підтримка з боку держави не є суттєвою, в основному це допомога у вигляді субсидій. Деякі з них пов’язані з пільговими процентними ставками для кредитування сільського господарства. Але кількість цих субсидованих процентних ставок обмежена для фізичних осіб. Із загального обсягу необхідного фінансування наших щорічних польових робіт близько 40% надходить від держави. Решта коштів залучають iз приватних джерел (приватні банки, торговельні компанії, передекспортні платежі тощо).

— Як часто у вашій країні змінюється регуляторне поле і система оподаткування для підприємств АПК?

— Займатися бізнесом у Бразилії — завдання не з легких. Згідно з моніторингом Світового банку, Бразилія займає 120-те місце серед 189 країн за легкістю ведення бізнесу. Україна в тому ж рейтингу займає 96-те місце. Існуюча податкова система є стримуючим фактором для ведення бізнесу в Бразилії. Але така ситуація характерна для всіх галузей економіки. У нас також є соціальні пільгові закони, які знаходяться на відповідальності компанії. Наприклад, на кожен долар, який мій працівник повинен отримати в кінці місяця, я витрачаю в середньому 1,65 долара. Сільськогосподарська компанія повинна враховувати додаткові витрати: на збереження довкілля, на дотримання вимог трудового законодавства. Компанія з більш досконалою організацією, необов’язково велика, справляється з податковими питаннями більш ефективно, використовуючи можливості, які надає податкове законодавство.

Андерсон Галван виступить iз доповіддю про особливості агробізнесу в Бразилії на VI Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 17 вересня в Києві за підтримки Української корпорації аграрного бізнесу.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>