Парламентські зомбі

      Виявляється, вийти з того, чого не існує, таки можна. Що й довели своєму фракційному та партійному «шефові» Валерію Пустовойтенку, який у такій можливості напередодні сумнівався, депутати з фракції НДП-ПППУ  — Сергій Шевчук, Олег Зарубінський та Анатолій Кафарський. Учора вони заявили про свій вихід із парламентської більшості.

      Нагадавши «більшовицькому» керівництву, що, згідно з положенням про більшість, це утворення розпускається в тому випадку, якщо число його членів становить менше ніж 226 депутатів, Сергій Шевчук від імені трійці заявив: «Ми не є складовою неіснуючого утворення та вважаємо себе вільними від зобов'язань». При цьому з лав фракції Народно-демократичної партії та Партії промисловців і підприємців Шевчук, Зарубінський і Кафарський не виходять, залишаючись, як і раніше, у такій собі внутрішній опозиції («УМ» свого часу повідомляла про те, що в НДП утворена «Демократична платформа», до якої і входять бунтівні екс-«більшовики»). Насамкінець пан Сергій запевнив, що разом з однодумцями працюватиме «над системою створення відповідальної влади» з «демократичними силами України».

      Проте ні керівництво, ні палкі апологети більшості (вона ж — парламентсько-урядова коаліція) натхненним спічем Шевчука, схоже, не пройнялися. Тобто вони, може, й згодні з тим, що при зменшенні кількості своїх членів до критичної межі ПУК розпадається автоматично, але з математикою в них не склалося. Оскільки, якщо керуватися елементарними арифметичними правилами, то, навіть зарахувавши до більшості всіх позафракційних, в сумі не вдасться отримати й 220 нардепів (нагадаємо, що фракція Народної аграрної партії, яка вийшла з ПУК, назад поки що не поверталася). При цьому перший координатор парламентської більшості, лідер фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук у розмові з журналістами заявив, що наразі поріділе «більшовицьке» військо нараховує... 228 депутатів.

      А взагалі, різноманітні «входи-виходи» парламентаріїв з однієї фракції в iншу або з більшості за її межі нас із вами хвилювати не повинні. Бо, за словами Кравчука, «перед президентськими виборами завжди відбувалися міграції депутатів: так було і в 1994-му, і в 1999-му роках. І на це не варто звертати уваги».

      Цю фразу Леоніда Макаровича можна віднести не лише до чергових втрат у лавах більшості, а й до іншої «кадрової» новини у  вчорашній Верховній Раді — створення нової фракції. Відтепер у сесійній залі діятиме депутатське утворення з до болю знайомою назвою «Єдина Україна». Передчуваючи, які асоціації викличе ім'я новонародженої фракції, її голова Богдан Губський, оголошуючи про появу на світ свого «дитяти» наголосив, що ностальгія за парламентським монстром періоду після виборів до ВР дворічної давності тут ні до чого — просто 17 (поки що) членів оновленої «Єди» «справді хочуть, аби Україна була єдиною». Очевидно, це бажання переважило прагнення «народовладдя» й «демократичних ініціатив», оскільки саме лави однойменної депутатської групи поріділи внаслідок створення «Єдиної України». Відтепер «ДІ-Народовладдя» налічує всього лише 13 «багнетів», і, згідно з регламентом Верховної Ради, якщо протягом двох тижнів склад депутатської групи не поповниться бодай одним нардепом, вона розпадеться. Відтак у нинішнього координатора парламентської більшості Степана Гавриша, окрім розвалу ПУК, додалися ще одні уламки і ще один головний біль. Річ у тім, що до свіжоспеченої фракції Губського, який на пару з Гавришем значився співголовою утвореного на базі двох фракцій «Демініціатив-Народовладдя», увійшли й кілька депутатів, котрі минулого року входили до окремої групи «Демократичні ініціативи».

      Доповнило «кадрову» картину вчорашнього дня повернення народного депутата Юрія Артеменка до фракції «Наша Україна». Тепер у ній знову сто членів.

      Розібравшись із перестановками на парламентській мапі, депутати взялися до розгляду питань порядку денного. Однак три фракції з тієї частини ВР, яка раніше називалася більшістю, знову заявили, що не братимуть участі в голосуванні. Зокрема, про це від імені «Трудової України» заявив лідер фракції Ігор Шаров, а від імені соціал-демократів — Ігор Шурма, який аргументував таке рішення тим, що «робота парламенту на сьогодні не є продуктивною».

      Нагадаємо: у вівторок «наш українець» Микола Томенко з парламентської трибуни повідомив, що в депутатів «Трудової України», фракції СДПУ(о) та «Регіонів України» забрали картки, аби ВР не працювала протягом нинішнього пленарного тижня й «дискредитувала законодавчу діяльність». Опозиційний депутат заявив, що, за його інформацією, це питання обговорювалося в кабінеті Президента Леоніда Кучми під час зустрічі з лідерами фракцій більшості й погоджене з Прем'єром Віктором Януковичем та главою АП Віктором Медведчуком. Непарламентська поведінка «диригентів», які керують поведінкою «більшовиків», вельми обурила спікера Володимира Литвина. Голова ВР, зірвавши оплески залу, виголосив обурену промову про те, що «окремим фракціям дана команда зірвати роботу Верховної Ради і це їхнє право — своїми руками нищити парламент». Литвин закликав парламентаріїв «продемонструвати свою відповідальність», бо «не можна дивитися далі на те, як депутат виступає і закликає голосувати, а в нього забрали картку».

      Між іншим, декому з депутатів, судячи з усього, картки час від часу «видавали». Як, наприклад, есдекові Володимиру Рябіці, котрий, виступаючи з трибуни як співдоповідач по законопроекту про Загальнодержавну програму патріотичного виховання молоді на 2004—2008 роки, запевнив, що голосуватиме за цю програму. І таки проголосував, хоча жоден з його однофракційникiв участі в голосуванні не брав. Загалом, судячи з усього, виконати завдання щодо дискредитації парламенту фракціям-«страйкарям» не вдасться. Чимало голосувань, навіть явно антивладних, підтримували понад 226 депутатів, попри те що «Регіони», СДПУ(о) й «ТУ» дали «по нулях». Вважай, у парламенті — нова більшість.