Ще не встигнувши змінити Конституцію, Верховна Рада вже примудрилася її порушити. Такий вердикт виніс... ні, не Конституційний Суд, а всього лише Мін'юст, згідно з висновком якого парламент ухвалив рішення, що не відповідає не лише Основному закону, а й деяким іншим законодавчим актам.

Так є вона, все-таки, чи немає? «А яка різниця? По-моєму, це вже нікого не цікавить», — якось сумно відповів на запитання кореспондента «УМ» щодо того, чи існує все-таки у Верховній Раді парламентська більшість, один із депутатів-«трудовиків». Мабуть, «більшовик» зі стажем знав, що каже — судячи з настрою більшості (не парламентської, а звичайної) парламентаріїв, наявністю чи відсутністю «під куполом» законодавчого будинку на Грушевського, 5, парламентсько-урядової коаліції (ПУК) наразі щиро переймаються хіба що її лідери та «зовнішні» натхненники.

Учора з президентської дистанції зійшов один «бігун»-кандидат: в останній день, відведений для здачі підписних листів, до Центрвиборчкому із зібранням «автографів» не з'явилися представники лідера Партії реабілітації українського народу (колишня Партія реабілітації тяжкохворих) Григорія Черниша. Того самого, який обіцяв у разі перемоги роздавати лікувальні прикраси з топазу. Щоправда, у порівнянні з десятками інших кандидатів кандидат, який за часів СРСР мотав строк за приватну медичну практику — голковколювання, — має певну перевагу: йому повернуть грошову заставу розміром у півмільйона гривень.

Незбагненні речі кояться в найвищих органах державної влади України: в Кабінеті Міністрів раптом усі як один розучилися рахувати, а законодавці переплутали Верховну Раду з агітаторською будкою. Принаймні саме таке враження може скластися у сторонньої, не обізнаної з перипетіями українського політичного життя людини після ознайомлення з обговоренням у парламенті (як у сесійній залі, так і в кулуарах) закону про мінімальний прожитковий мінімум. Згідно з цим документом, який уряд вніс на розгляд ВР, наступного року прожитковий мінімум на одну особу має складати 382 гривні на місяць.