Без мене мене судили

Коли в українських чиновників настають, так би мовити «критичні дні», які пахнуть для них відставкою, вони проявляють небачений досі ентузіазм. Недавній конфлікт Генпрокурора Віктора Шокіна з його заступником Давидом Сакварелідзе, який узявся виводити на чисту воду київських прокурорів-хабарників, не найкращим чином відбився на репутації Генерального. Неприємний осад від скандалу Різницька нейтралізує, запустивши процедуру заочного засудження шести колишніх чиновників, включаючи екс-Президента Віктора Януковича. Про це днями повідомив журналістам Генпрокурор Шокін.

За словами Шокіна, Печерський районний суд уже визнав правомірність доказів, зібраних співробітниками Генпрокуратури щодо Віктора Януковича, і вже дав дозвіл на початок процедури спеціального розслідування (заочного провадження). «Найближчим часом повідомлення про підозру (у скоєнні злочину) буде вручено Януковичу і його поплічникам», — сказав Шокін. А от яким чином це буде зроблено, він, щоправда, не уточнив.

Тим часом активізувався і захист Президента-втікача. По-перше, заявляє команда найнятих Януковичем правників, підстав для заочного засудження недостатньо. По-друге, екс-глава держави таки прагне поспілкуватися з українськими слідчими. Але не особисто, а в режимі відеоконференції. Він навіть написав про це листа до правоохоронних органів, але ті «не бажають його чути», зазначає адвокат Януковича Віталій Сердюк.

Що ж до особистої присутності «законослухняного» Януковича на суді, то це виключено: клієнт Сердюка надто потерпає за своє дорогоцінне життя, аби повернутися на Батьківщину. Адже тут і досі не розслідували замах на нього, бідкається адвокат.

Водночас він підкреслює: «Інформація про те, що Янукович ховається від слідства, неправдива». За словами захисника, було подано заяву, в якій чітко вказано фактичне місцезнаходження Януковича. «Ми також повідомили, що готові прийняти слідчого Генпрокуратури на території РФ», — каже Сердюк, додавши, що органи слідства України відмовилися від цього. Наразі екс-Президент має намір звернутися до Європейського суду з прав людини. «Готується звернення до ЄСПЛ на порушення права на захист і справедливий суд», — анонсує Сердюк.

Що ж стосується перспектив українського суду, то тут усе залежить від того, наскільки вистачить активності органів досудового слідства. А вся необхідна юридична база для старту такого процесу вже наявна: суд погодився на початок процедури заочного засудження, а Верховна Рада ще в жовтні минулого року внесла відповідні зміни до Кримінального кодексу. Поки що вони не запрацювали, але справа Януковича може стати в цьому контексті цікавим прецедентом. Аби лише вистачило бажання завершити справу вироком, а не звести її нанівець.

Від процесу над колишнім Президентом — подвійна користь. По-перше, ним вдасться бодай трохи вгамувати спрагу суспільства, яке хоче побачити хоч якесь відновлення справедливості та покарання винних. По-друге, заочне засудження Януковича стане тим правовим механізмом, який дозволить вимагати у Росії екстрадиції «захисника страусів».

Мінус процедури у тому, що обов’язково знайдуться незадоволені тим, що фігурант обвинувачення не був присутній на процесі. Хтось іще й пригадає, що закон про заочне засудження входив до пакета сумнозвісних «законів 16 січня», після ухвалення яких на Євромайдані пролилася перша кров, а Революція гідності набрала нових обертів. Ще один негатив (якщо можна так вважати) полягає в тому, що Януковичу надається можливість постати у ролі жертви і, звісно ж, посилити скиглення на тему політичних переслідувань.

«Були рішення судів у різних країнах світу щодо колишніх керівників і деякі колишні лідери зараз відбувають покарання. Але щодо персон такого високого рівня подібні випадки (заочного засудження) не відомі. Можливо, Янукович увійде в історію європейської практики як перший президент якого заочно засудили, — говорить правозахисник Едуард Багіров і інтерв’ю газеті «Сєгодня».

Однак побоювання щодо творення для Януковича додаткового піару все ж видаються перебільшеними. Ті, хто «в темі», прекрасно пам’ятають, що саме інкримінують нинішньому гостю президента Путіна, а ті, хто без міри споживав кремлівську пропаганду, вже не підлягають інтелектуальному та моральному відновленню. Отже, думка перших про Віктора Януковича лишатиметься незмінною, а думку останніх до уваги можна й не брати. Головне в даному разі — бодай щось довести до логічного кінця, аби не акцентувати на імпотенції чинної влади.