НОВИНИ ПЛЮС

23.06.2015

Що буде у засіках?

«У цьому році очікуємо 53-58 мільйонів тонн урожаю зернових. Остаточний результат залежатиме від погодних умов та внесених аграріями міндобрив, — повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ярослав Краснопольський. — Прагнемо експортувати більше продукції з доданою вартістю. Наразі українські аграрії максимально сконцентровані на кукурудзі. Арабські країни, наші традиційні імпортери, більше орієнтуються на ячмінь та пшеницю, а Китай — на кукурудзу». Краснопольський також оцінив втрати України після анексії Криму: «Україну позбавили майже 80 відсотків рисового виробництва, значної частини виноградників. Інші культури в нас є в достатньому обсязі. У Західній Україні фермери серйозно просувають сьогодні галузь садівництва на польському досвіді. Деякі господарства вже отримують до 80 тонн з одного гектара садів».

Електронні держзакупівлі стартували

Мінагрополітики та продовольства України приєдналося до системи електронних державних закупівель Prozorro і вже протягом кількох місяців здійснює допорогові торги (проводяться без тендерних процедур) на майданчику NEWTEND.

Ця база повністю розроблена на основі концепції грузинської моделі електронних реверсивних аукціонів і спрямована на боротьбу з корупцією та заощадження державних коштів при закупівлях. Мета — зробити торги, навіть найменші, максимально відкритими, прозорими, контрольованими та простежуваними. За оцінками експертів, фінансова економія може становити 20 відсотків. Міністр поставив завдання, щоб до цієї практики електронних торгів у найкоротший термін долучились усі підрозділи міністерства. Над упровадженням закупівель через електронний торговельний майданчик NEWTEND уже працюють основні державні підприємства та корпорації галузі: ПАТ «Аграрний фонд», ПАТ «ДПЗКУ», ДП «Укрспирт», ДАК «Хліб України». Проект NEWTEND розробили з урахуванням стандартів передових світових практик програмного забезпечення. Система забезпечує інформаційний захист даних, здійснює перевірку контрагентів. Майданчик здійснює проведення допорогових торгів: до 100 тисяч гривень на товари та послуги та до 1 мільйона гривень — на роботи.

Ліси горять від «вати»

Обстріли з боку терористів завдали суттєвих збитків лісовому господарству та екологічній ситуації загалом. Як повідомив голова Державного агентства лісового господарства України Олександр Ковальчук, на Луганщині сталося 145 лісових пожеж, пошкоджено 510 гектарів лісу. Найбільш небезпечні пожежі виникають на лінії розмежування. Тільки 15 червня в результаті обстрілу системами залпового вогню «Град» району Трьохізбенки вогонь охопив 200 гектарів. Вчасно ліквідовувати пожежі заважають постійні обстріли та заміновані території.

Напружена ситуація на сході втричі збільшила кількість пожеж у порівнянні з минулим роком. Загалом, станом на червень в Україні зафіксовано 826 пожеж, iз них 14 великих (загальна площа 908 га). Боротьбу з надзвичайними ситуаціями ускладнює застаріле матеріальне забезпечення відомчої пожежної охорони та зношена протипожежна техніка — 73 відсотки машин експлуатуються 16 років і більше.

Борошно на експорт

На тлі насичення внутрішнього ринку впродовж п’яти останніх сезонів зростають зовнішні поставки пшеничного борошна з України. За підсумками 2013/14 маркетингового року досягнуто рекордного показника експорту цієї продукції: понад 228 тисяч тонн. Експерти ринку вважають, що активізація торгівлі борошном і крупами на експортному ринку може забезпечити додатковий приплив валютного виторгу, що сприятиме розвитку не тільки зазначених сегментів, а й АПК в цілому. Перша загальноукраїнська конференція «Борошно і крупи: сировина, ринок, технології» відбудеться 24-25 вересня у готелі «Президент» у Києві. Мета заходу — зібрати на одному майданчику не тільки переробників, а й сільгосптоваровиробників, експортерів, виробників дитячого харчування і снеків, представників торгових мереж, логістів. Це дозволить не тільки проаналізувати і спрогнозувати роботу складових одного ланцюжка «поле — прилавок», а й налагодити взаємодію всіх суміжних галузей. Підтримку конференції надає асоціація «Борошномели України».

Крохмалеві перспективи

Минулоріч Україна витратила близько 31 мільйона доларів США на імпорт крохмалів. Витрати на імпорті модифікованих крохмалів зрозумілі, бо вдома їх виробництво досі не налагоджене. Проте близько 3,2 мільйона доларів витрачено на купівлю за кордоном нативних крохмалів, кукурудзяного і картопляного, які в цілком достатній кількості і якості виробляються на внутрішньому ринку. Україна має потужну сировинну базу для виробництва крохмалю. Загальновідомий факт, що ми входимо до трійки найбільших світових експортерів кукурудзи і є стабільним виробником картоплі. Та залишилося дуже мало підприємств, які виробляють крохмаль — лише у трьох областях. Але й за таких умов експорт крохмалю становить близько третини від загального виробництва: у 2014 році Україна експортувала крохмалів майже на 9 мільйонів доларів. Географія експорту досить вузька (Росія, Білорусь, Узбекистан). Але, на думку експертів, Україна має хороші передумови для створення нових і розвитку наявних підприємств крохмале-патокової промисловості.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>