Варшава-Київ. Напружене вщухання
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
«Ми iснуємо, почуйте нас!»
20.05.2015
Арсенію Петровичу, сподіваюся, Вам, як і мені, неприємно, коли президент сусідньої країни заявляє на весь світ, що нас, українців, не існує як окремого етносу.
Але й Ваш уряд поводиться відносно нас, переселенців, так, нiби не бачить нас, наших проблем та потреб.
Держава, керована Вами, рік тому не змогла захистити наше конституційне право на безпеку та майнові права. Але замість компенсацій і вибачень iз цього приводу Ви справно збираєте з нас усі податки, буцімто цього не сталося і ніби державні силові структури ті наші права рік тому все ж захистили.
Ми не маємо жодних реальних пільг при працевлаштуванні на роботу на нових місцях нашого проживання. Але ж — Арсенію Петровичу! — ми втратили роботу, на відміну від інших наших безробітних, саме внаслідок страусячої політики уряду.
Підозрюю, що навіть ті жалюгідні 440 гривень державної допомоги Вас змусили платити нам Ваші кредитори з Євросоюзу...
Але навіть незважаючи на це, Ви й надалі продовжуєте не помічати нас. Інакше як пояснити той факт, що в новій редакції закону України про субсидії переселенці були поставлені в один ряд із заможними співгромадянами, які дозволяють собі купувати в цей непростий для держави час нерухомість.
Спробую пояснити Вам, у чому полягає різниця між ними та нами. Вони у своїй переважній більшості купують житло, вже маючи при тому інше. Ми ж, продавши за безцінь свої квартири в окупованих містах та селах і позичаючи у своїх родичів та близьких гроші, купуємо здебільшого кімнати в гуртожитках та комуналках, бо нам просто ніде жити!
Але ж для Вас переселенців не існує, тому, придбавши таке житло, ми втрачаємо право на субсидії — разом із забезпеченими вище середнього українцями. Чи, може, Ви вірите звітам своїх підлеглих, що вони забезпечили геть усіх переселенців тимчасовим житлом? Чи, може, вважаєте, що нам гарно живеться в орендованих квартирах, платня за які часто перевищує наші сукупні доходи?
Але, Арсенію Петровичу, насправді соціальна та гуманітарна політика Вашого уряду ще більш цинічна, ніж здається. Бо уряд лише вдає, що не помічає нас, а насправді ж «піклується» про переселенців по повній програмі. Інакше як пояснити факт, що ті з біженців, хто придбав власним коштом гостросоціальне житло, позбавляються права навіть на мізерну державну допомогу у 440 гривень? Чи, може, Ви гадаєте, що разом із кімнатою в комуналці переселенцям продається місце на престижній високооплачуваній роботі?
Питань до Вас, Арсенію Петровичу, як бачите, багато. Не певен, що Ви встигнете відповісти на всі з них при всьому Вашому бажанні, перебуваючи на високій посаді. Але Ви ще далеко не стара людина, і сподіваюся, що жити Вам у нашій країні ще довго. У тому числі й iз тими ж переселенцями, їхніми дітьми та онуками.
