Ура, капітане, я бачу дно!

28.04.2015
Ура, капітане, я бачу дно!

Завмерлi крани на будiвельних майданчиках наочно iлюструють кризу в галузi.

Українська економіка вже перестала падати. Тому що вже падати нікуди, економіка досягла свого дна. Таке бачення ситуації вчора оприлюднила голова Національного банку Валерія Гонтарева. Інші експерти стверджують, що абсолютний економічний нуль наша країна отримає влітку. І тільки після цього можна буде вести мову про поступове відновлення, яке — як нині бачиться — почнеться не раніше 2017 року.

НБУ: все погане вже позаду

Національний банк України, той самий, який свого часу переконував, що купувати долар за 13 гривень не варто, бо його вартість невдовзі опуститься до звичних восьми-дев’яти, видав новий прогноз щодо економічного розвитку цілої держави. За прогнозами його нинішньої очільниці Валерії Гонтаревої, падіння ВВП у 2015 році становитиме 7,5%. Це більше, ніж торік, коли було зафіксовано мінус 6,8 відсотка. Але це — найгірше, що буде з нами найближчим часом.

Найбільший же плюс ситуації — все погане, на думку головного банкіра держави, залишилося позаду. «Точку неповернення ми вже пройшли: 2014 рік став для всього українського народу переломним», — сказала пані Гонтарева. Пік падіння економіки завершився вже у першому кварталі. Відновлення, на її думку, суспільство побачить, коли проаналізує статистичні дані другого кварталу. Іншими словами, покращення почалося вже сьогодні!

Економіка, як вважає пані Гонтарева, вже відновлюється. Головним чином завдяки позитивному впливу чистого експорту та використанню виробничих потужностей. Також у другому кварталі керівництво Нацбанку очікує певного пожвавлення споживчого й інвестиційного попиту. Деякі галузі, як, наприклад, металургія, про весь цей позитив не здогадуються — і продовжують мовчки падати, вибувши вже з переліку десяти найбільших металургійних держав.

Тому, треба сподіватися, голова НБУ має на увазі вихід на арену нових галузей, які мали би стати локомотивами економіки. Але які саме галузі, Валерія Гонтарева не повідомила. Та все ж, прогрес розпочався: вже наступного року, якщо вірити її експертам, ВВП уже не падатиме, а зростатиме — на 2% за рік, інфляція становитиме 9%, а курс долара — 22,5 гривнi. Саме такі макроекономічні показники Нацбанк використав для підготовки державного бюджету 2016 року.

«Оптимізм» експертів: буде ще гірше!

Незалежні експерти всього того, що розуміє та аналізує голова НБУ Валерія Гонтарева, не бачать. «Зараз поки немає сигналу про проходження дна спаду», — кількома днями раніше заявив провідний експерт інформаційно-аналітичного центру «Форекс Клуб в Україні» Андрій Шевчишин. За його словами, у промисловості й справді спостерігаються ознаки уповільнення спаду, але показник усе ще залишається у районі мінімумів з 2009 року. Падіння роздрібних продаж продовжується і нині вже перевищило показники кризового 2009 року. Аналогічна ситуація із вантажоперевезеннями та у будівельному секторі.

«Падіння економіки Донбасу і розрив економічних зв’язків із Російською Федерацією залишаються головними драйверами загального економічного спаду у державі, — заявив Шевчишин. — Ще один фактор падіння — втрата кооперації із зоною Донбасу, яку не контролює Україна. Це енергетика, вуглевидобування, металургія, машинобудування і сільське господарство. Негативно впливають на економіку також девальвація гривні, високий інфляційний тиск та обмеження з індексації соціальних виплат та зарплат. Нищить економіку також скорочення фінансового сектору, особливо під впливом збитків банків».

А тому, на думку експерта, падіння ВВП у нинішньому році може перевищити 9%. Причому супутнім фактором стане велика інфляція: понад 37%! Дна, на думку Шевчишина, наша країна може досягти у третьому-четвертому кварталі. «Оскільки основний спад реального сектору формувався в останні літні місяці 2014 року, коли почала «відвалюватися» промисловість Донбасу, проходження спаду можна очікувати ближче до цього періоду — червень-серпень 2015 року, — аргументує аналітик. І додає: — Проте досягнення дна ще не означає початку відновлення. Тож результати року будуть слабкими».

Прибуток від агресора

Заступник голови адміністрації Президента Дмитро Шимків до наших світлих перспектив також ставиться доволі скептично. Навіть у розмові з потенційними інвесторами, як, наприклад, на Третьому Східному форумі у Берліні. За його прогнозами, українська економіка — всупереч нашому східному сусідові — таки стабілізується. Але трапиться це не раніше 2017 року. На його думку, було би величезною помилкою дивитися на наше майбутнє через одні лише рожеві окуляри. Але. «Закони ухвалюють, просто потрібен час», — запевнив Шимків.

Головна проблема економіки сучасної України — знайти свою нішу, враховуючи об’єктивні реалії. Жити так, як ми жили раніше — працюючи на бездонний і невибагливий російський ринок — нині вже неможливо. Звичайно, як ринок збуту своєї продукції 140 мільйонів російських громадян можуть бути для нас ласим шматком, але при цьому головне не замикатися лише на Росії. Адже що може статися у випадку орієнтації на ринок збуту, який не живе за ринковими законами, показала ще так звана «сирна криза» 2004 року. Коли через заборону експорту чимало українських виробників збанкрутували — і продали свої активи за заниженими цінами російським конкурентам.

«Ми мусимо зрозуміти, що жодного діалогу не буде, поки Росія є агресором щодо України, — сказав представник президентської адміністрації. — Європейці намагаються знайти компромісні варіанти, і це зрозуміло. Але ми займаємо дуже жорстку і чітку позицію: є інтереси України і є бачення перспективи — рухатися в європейському векторі. Ми маємо орієнтуватися на європейський ринок, не виключаючи можливості співпрацювати з Росією. Але поки ми бачимо політичне лідерство, яке є в Росії, особисто я не маю великих сподівань. Я просто не вірю, що вовк стане вівцею.

БОРГИ НАШІ

Молитви про реструктуризацію

Україна намагається скоротити розмір державного боргу, обслуговування якого з’їдає величезну частку нашого бюджету. Про це на брифінгу заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Найбільше ж «роздувся» наш борг за часів правління попередньої влади. «При режимі клептократії Віктора Януковича держборг України зріс із 46 до 78 мільярдів доларів», — повідомила Яресько.

Сьогодні, за її словами, цю суму вдалося скоротити на 20%. Проте через девальвацію національної валюти розмір обслуговування цього боргу надзвичайно великий і становить цілих 13% від ВВП. Що є величезною проблемою для будь-якої країни, а особливо тієї, яка веде війну з іноземним загарбником.

У цій ситуації найкращий вихід — це реструктуризація. Яресько вбачає, що цей процес має включати у себе не лише продовження терміну виплат, а й зменшення ставки і навіть зменшення суми. В ідеалі, на думку міністра, — щоби до 2010 року сума боргу не перевищувала 71% від ВВП, а на його обслуговування використовувалося не більше 10% від ВВП.

ІНФОРМАЦІЯ «УМ»

Хроніка катастрофи

Промислове виробництво у березні 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 21,1%. При цьому: обсяг будівельних робіт упав на 33,5%, обсяг роздрібних продаж — на 31,3%, вантажні перевезення — на 21,9%. Річна інфляція, за підсумками березня, становить 45,8%, а ціни виробників за цей період зросли на 51,7%.