«І така в мене гордість при звуках Гімну з’явилася...»

Справжнім тріумфом обернувся для української штанги 94-й чемпіонат Європи з важкої атлетики, який уперше приймала Грузія. Важкі часи лишилися позаду. Якщо в 2013 році наша збірна взагалі пропускала європейську першість через допінгові «нюанси», то тепер українці поїхали до Тбілісі повним складом (вісім вагових категорій у чоловіків, сім у жінок) — і виграли загальну медальну першість!

У жінок чемпіонками континенту стали Юлія Паратова (в категорії до 53 кг) і Юлія Калина (до 63 кг). Анастасія Лисенко (понад 75 кг), щойно дебютувавши на дорослому ЧЄ, виборола комплект «срібла» — і в сумі (280 кг), і в кожній із вправ. Перше місце тут посіла росіянка Тетяна Каширіна (322 кг).

А завершив турнір на мажорній ноті представник чоловічої команди. «Золото» Україні приніс Олег Прошак із Дніпропетровщини, який у категорії суперваговиків — понад 105 кіло — набрав у двоборстві 435 кг (200 — ривок, це «мале срібло», 235 — поштовх, «мале золото»). Так само 435 кг у сумі підняв грузин Іраклій Турманідзе, але його власна вага виявилася трохи більшою. «Бронза» — у представника РФ Чингіза Могушкова.

У цій же категорії наш Роман Зайцев став сьомим (395 кг). Ярослав Вітер у категорії до 94 кг — восьмий.

Загалом, «синьо-жовті» зібрали найкращий ужинок і за «великими» медалями (3-1-0), і за «малими» — з урахуванням окремих вправ (8-3-1).

Крім Прошака, наші чоловіки на п’єдестал більше не сходили. І це логічно, адже в збірній, які лише кілька тижнів тому очолив Василь Мацьоха, триває зміна поколінь, ніяк не можуть виборсатись із травм досвідчені Ігор Шимечко, Артем Удачин. А ось жінки відпрацювали, як-то кажуть, «і за себе, і за того хлопця». Із «прекрасною статтю» в збірній уже три роки працює Юрій Кучинов. Він ще перед минулим чемпіонатом казав, що до медалей «дозріли» приблизно п’ятеро його підопічних. А перед ЧЄ-2015 головний тренер заявляв: «У нашій жіночій команді зібрані всі найкращі на сьогоднішній день штангістки. Виняток — відсутність призера турнірів такого рангу Надії Миронюк, яка нині перебуває в декретній відпустці. І кожна з сімох дівчат націлена на те, щоб зійти на європейський п’єдестал».

Зрештою, в жіночому заліку збірна України стала найсильнішою в Європі вперше з 1994 року. Окрім трьох медалісток, ще чотири важкоатлетки увійшли в десятку найсильніших: шості місця посіли Яна Дяченко (в категорії до 48 кг), Марія Хлян (до 69 кг), Ганна Козенко (до 75 кг), Ірина Деха (до 75 кг) фінішувала восьмою.

При цьому Юрій Кучинов зазначає: «Ми ще не форсували спортивну форму. Головний акцент все ж будемо робити на листопадовий чемпіонат світу в американському Х’юстоні. Адже на цьому другому ліцензійному планетарному форумі належить відстояти ті максимальні для кожної країни чотири путівки на Олімпіаду-2016, які числяться за нами після торішніх виступів».

Та ж хіба не чудово — поєднати в передолімпійський рік підготовку до Ігор у Ріо та тріумф на першості Європи?!

А найбільш зворушливими, мабуть, були сльози радості атлетки Юлії Калини. «Я почала співати Гімн, і коли були слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу...», а позаду мене стояла росіянка... — В цьому місці коментаря спортсменка з українського Донбасу робить емоційну паузу, після чого продовжує: — Ми, звичайно поза політикою, але у мене така гордість з’явилася! Я уявила тих загиблих... Я сама з Маріуполя, й у мене зараз вдома постійно стріляють, я переживаю. Дзвоню. Батьки мої не хочуть виїжджати звідти. Ця нагорода нагадала про тих, хто загинув на війні. І мені шкода стало їх, і я розплакалася...»