Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Парижі «Поводиря» представлятиме кримська татарка Джамала.
Тижневик українського кіно у Парижі — це ще один проект задля популяризації вітчизняного кінематографа, організаторами якого є КМКФ «Молодість» та Благодійний фонд «Ініціатива заради майбутнього». Попередні акції — покази українських фільмів у Мюнхені, на Берлінському кінофестивалі тощо — виявилися настільки вдалими, що організатори відразу ж розпочали роботу над продовженням цієї ініціативи.
Париж побачить не лише картини, зняті минулого року, а й українську кінокласику. «Наші фільми демонструватимуться в одному з найвідоміших кінотеатрів Парижа, «Ля фільмотек», який розташований у Латинському кварталі, біля Сорбонни», — анонсує директор кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі.
У списку картин, що будуть представлені увазі французької публіки, відсутня одна з найбільш резонансних стрічок минулого року — «Плем’я» Мирослава Слабошпицького. І цьому є своє пояснення. Зрештою, цей фільм зібрав уже десятки нагород на кінофестивалях світу, він має свого прокатника у Франції а тому рішення наповнити афішу Тижня українського кіно іншими, не такими знаними за кордоном, фільмами виглядає дуже логічним. До Парижа повезуть кілька стрічок, присвячених Майдану. Серед них — «Український аргумент» Сергія Маслобойщикова. «Це фільм, де учасники тих подій розповідають про самих себе, — говорить режисер. — Це спроба вийняти ті буремні дні з рамок ідеології і перенести в площину спілкування між людьми». Ще одна стрічка, присвячена цій же темі, альманах «Чорний зошит Майдану». Збірка студентських історій, на думку керівника проекту Юрія Терещенка, цікава, у першу чергу, тим, що молоді розповідають про молодих. Тринадцять авторів цього альманаху ще навчаються на другому курсі, і можна лише привітати їх із тим, що вони дебютували у професії завдяки такому серйозному форуму. До речі, «Чорний зошит Майдану» вже показували у Голландії, Польщі, запросили на кілька фестивалів.
Також французи зможуть переглянути нашого «Поводиря» (реж. Олесь Санін, у Парижі фільм представлятиме Джамала), «Братів» Вікторії Трофименко, п’ять кращих короткометражок минулорічного кінофестивалю «Молодість», що брали участь у Національному конкурсі...
Можливі прогнози щодо української класики, яку за кордоном представляють, як правило, стрічки Довженка та Параджанова, цього разу не справдилися. Цю частину Тижня презентуватимуть фільми «Шкурник» Миколи Шпиковського та картина «Навесні» Михаїла Кауфмана, обидві датовані 1929 роком. За словами директора Центру Довженка Івана Козленка, ці картини були відреставровані, нові сааундтреки до них написали польський композитор Марчін Пукалюк («Шкурник») та його колега з України Олександр Кохановський («Навесні»).
Тиждень українського кіно в Парижі відбудеться в рамках мультидисциплінованого фестивалю сучасної української культури «Україна — вільна сцена», який проходитиме з 7 квітня по 7 травня. Окрім кінопоказів, відбудуться вистави театру ДАХ, виступ фрік-кабаре DakhDaughters, концерт творів Валентина Сильвестрова, виставка та книжкові презентації.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>