Закарпатська вурда як бренд

01.04.2015
Закарпатська вурда як бренд

У магазинi «Баранове» завжди свiжi продукти.

Скуштувати свіжих молочних продуктів чи страв місцевої етнокухні просто на фермі поблизу Хуста закликав невеличкий рекламний банер над дорогою. Іза — величеньке закарпатське село, відоме насамперед майстрами лозоплетіння. Яких тільки кошиків, стільчиків, столиків та скриньок iз лози ви не набачите, проїжджаючи довжелезною центральною вулицею! Ледь не біля кожного двору — свій магазин-склад вишуканих золотавих меблів та сувенірів ручної роботи. Ферма з дегустацією схована трохи осторонь, за складським корпусом iз місцевою «мінералкою» для оптовиків. Охайний магазин-ресторанчик — на вході до фермерського господарства, як візитка. Перш ніж щось купити, вся сім’я може скористатися дегустаційними порціями й обрати, що кому до смаку.

«Тиса» для ласунки

Окрім природної цікавості, заїхати сюди примушували ще й обставини: дітям прописали сувору дієту, підібрати продукти для якої виявилося не так просто. Звісно ж, шоколадці чи тортику тричі на день вони б більше раділи, ніж порціям різноманітної кисломолочки, що провокувала кислі фізіономії. На диво, перша ж дегустація місцевого м’якого сиру «Тиса» завершилася омріяним: «Мамо, купи мені такого сиру!» Ще більше захоплення викликала порція традиційної вурди. І навіть ковток тутешнього кефіру не стер задоволену усмішку з личка перебірливої в харчах Даринки.

Виявилося, що більшість молочних продуктів у березні — не з овечого та козиного молока, на виробництві якого спеціалізується особисте селянське господарство «Баранове», а з коров’ячого. «Овечки у нас поки що підгодовують приплід, — пояснює технолог Зінаїда Синчина. — Тим часом ми працюємо з коров’ячим молоком від нашого перевіреного партнера з Читфелви Болехівського району. Там також чудова ферма, обладнана сучасною технологічною системою, молоко чистесеньке і якісне. А ми зі свого боку використовуємо для закваски тільки натуральний сичужний фермент, — ніяких штучних емульгаторів чи стабілізаторів. Але через кілька днів запустимо у виробництво й овече молоко, розширимо сезонний асортимент»

Зінаїду Яківну господарі ізівської ферми знайшли у Мукачевому. Навіть на вихованому в повазі до традицій Закарпатті відшукати сьогодні спеціаліста, який би налагодив фахову переробку овечого молока, — проблема. Втім підприємливість сімейства Лепеїв, які ризикнули підняти з руїн місцеву молочно-товарну ферму на сучасному рівні, виправдала себе швидко. Синчина не лише допомогла грамотно вибудувати переробку овечого та козиного молока. Вона ще й розробила технічні умови для принципово нових в Україні продуктів — овечого масла та овечого кефіру. Таким чином фермерське господарство в Ізі стало «батьком» запатентованого ексклюзивного продукту. Ще й продукту надзвичайно смачного, як підтвердили незалежні експерти-діти.

Надія — на полонину «Грунь»

Ще років тридцять тому в Ізі, як і в більшості закарпатських сіл, усі родини утримували по 10—15 голів овець. За свідченням місцевих старожилів, на Юріїв день, 6 травня, громадську отару дружно випроваджували на полонини під керівництвом ватага-вівчара. Там, на гірських пасовищах, і виготовляли традиційну для цієі місцевості бринзу та вурду. Бо поверталася отара додому не раніше листопада.

Сьогодні єдине овече господарство в околиці, ферма «Баранове», налічує близько 300 овечок та 80 кіз. І пасуться вони на єдиній ближній полонині Ґрунь за два кілометри від села. Пастухи за графіком приганяють отару на ферму, бо доять овечок та кіз тільки у обладнаних фермерських кошарах. Свіжа молочна продукція виготовляється і продається, можна сказати, з конвеєра. Тверді сири дозрівають не менше трьох місяців у спеціально обладнаних приміщеннях зі стабільною вологістю та температурою.

Продукція власного виробництва з овечого, козиного та коров’ячого молока у сезон досягає 15 видів. Виготовляють ще й чотири різновиди ковбас. Нам найбільше припала до смаку сиров’ялена, у якій вісімдесят відсотків баранини.

Приватна сироварня на базі вівцеферми ОСГ «Баранове» проводить для туристів знайомство з виробництвом сиру в «мануфактурному» вигляді.

Перші чотири роки, доки господарство піднiмалося з нуля, за словами його власника Юрія Лепея, було надзвичайно важко. Однак заняття вівчарством припало всій родині до душі. Лепеї пішли шляхом модернізації переробки овечого та козиного молока, і сьогодні тут використовують у роботі італійське обладнання для малих підприємств. «Баранове» вийшло на абсолютно новий якісний рівень. Деякі з виробів унікальні, адже виготовляються за особливою рецептурою, якої немає в жодній сироварні України: кефір з овечого молока, овече масло, питне молоко, сир твердий «Ґрунь» та м’який «Ріка», вурда, бринза...

Юрій Лепей називає господарство маленькою родинною фермою. Але господарство «Баранове» не лише забезпечує закарпатців смачними й унікальними продуктами, а й максимально зберігає традиції закарпатського сироробства. Сьогодні приготовані тут унікальні делікатеси можна покуштувати і придбати не тільки у самих господарів, а й у супермаркетах «Барва» в Мукачевому.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>