Купальник у стилі чучхе

31.03.2015
Купальник у стилі чучхе

Пляж Ксаміл, що на півдні Албанії, потішить насамперед самостійного мандрівника: організований туризм сюди ще не добрався. (автора.)

Знецінення національної валюти плюс втрата Криму фактично позбавили українців можливостей відпочити на хорошому морі за прийнятні гроші. Туристичні оператори підійшли до межі банкрутства, а деякі навіть тихо і без надмірного ажіотажу перейшли цю межу... Відтак виїзний туризм почав помалу помирати.
Анталійське узбережжя і Хургада із Шарм-ель-Шейхом, які останнім часом стійко асоціювалися в українців із відпочинком у стилі «Тагіл руліт!», знову, як і в 1990-х, перейшли у розряд елітних курортів. У бюджетному сегменті беззаперечним лідером стає Болгарія. Популярні Чорногорію та Грецію туроператори у нинішньому році замінюють не відомою навіть турагентам Албанією. Ну і найяскравіша новинка сезону — пропозиції «все включено» у чорноморських готелях Одещини, Херсонщини, Миколаївщини...

Найдоступніший релакс — на дивані

Виставка «Подорожі і туризм», яка впродовж трьох днів проходила у столиці, яскраво продемонструвала головні тенденції вітчизняного туристичного ринку. Перша — фактична відсутність іноземних турфірм, особливо тих, які спеціалізуються на так званому відпочинку класу «люкс»: Мальдіви, Сейшели, круїзи. Практично не цікавляться українським туристом німецькі, австрійські, італійські компанії, які завжди рясно представляли курортні зони своїх держав. Серед авіакомпаній активність виявляла лише рідна МАУ. Яскраве підтвердження, що країна, ринок зовнішніх авіаперевезень якої упав на 40%, не може бути цікавою для появи тут нових гравців. Натомість — велика кількість стендів українських турфірм і представництв наших регіонів: Одещина, Тернопільщина, Миколаївщина, Буковина.

За оцінками експертів, падіння ринку виїзного туризму в Україні торік становило близько 50%! Нині ситуація ще гірша — до мінус 70%, якщо порівняти з минулорічними обсягами. Адже на настрій людини їхати на відпочинок дуже сильно впливає перспектива валютного курсу. «У лютому 2015 року було куплено у п’ять разів менше путівок, ніж рік назад, коли на Майдані розстрілювали людей», — кажуть туроператори. У березні, втім, коли гривня хоч якось стабілізувалася, зафіксували навіть незначний ріст продажів. Хоча у порівнянні із минулими роками, це мізер.

Українці суттєво охололи до екскурсійних турів, у тому числі до так званих «автобусників», які хоч і не відрізнялися комфортом, але були дешевими і, назагал, пізнавальними. Нині наших співгромадян цікавить пляж, лише пляж і тільки пляж. «Попит залишається передусім на пропозиції із системою «все включено», — каже директор компанії «Корал Тревел» Тетяна Прокопенко. Щоправда, помінялися оцінки. Туреччина і Єгипет через падіння курсу нацвалюти переходять із розряду масового відпочинку в елітний.

Цікаво, що деякі країни-партнери намагаються не здаватися! Так, Туреччина виступила з ініціативою відкривати дешеві й доступні кредити для українських операторів у державних банках цієї країни. «Окрім цього, існує можливість субсидувати чартери із українських міст до турецьких курортів — у межах 6 тисяч доларів за літак», — каже аташе посольства Туреччини в Україні Берат Йилдиз.

Якщо офіційній Анкарі вдасться переламати ситуацію, то вона може знову заволодіти українським ринком. Наразі ж єдиним умовно доступним закордоном для пересічних українців знову, як і в радянські часи, починає бути Болгарія. «Ми давно придивлялися до цього напрямку, але зараз вирішили активно просувати його», — каже Прокопенко. Іспанська Коста-Брава, грецькі острови, які стали дуже доступними після економічної кризи у 2008 році і до яких уже встигли звикнути українці, набувають статусу елітарних курортів. Як відпочинок класу «люкс» у нас знову позиціонуються, скажімо, Канарські острови — місце бюджетного відпочинку європейців. І справді недорогий відпочинок, якщо планувати поїздку туди самостійно.

Коблево: халати, тапочки, шезлонги й аніматори

Утiм навіть при такій зміні пріоритетів, усе одно залишається неохопленою доволі велика кількість потенційних туристів — які, у принципі, і не проти були би відпочити, і можуть наскладати за рік певну суму, але не можуть дозволити собі навіть Болгарії. За різними оцінками туроператорів, таких налічується кілька десятків тисяч. І туристичні компанії вирішили влаштувати для них відпочинок на рідній українській землі. Тій, що в нас залишилася. Без Криму... Тобто намагатимемося втілити в туризмі північнокорейський принцип опори на власні сили.

«Ми плануємо продати у нинішньому році двадцять тисяч путівок у вітчизняні готелі, — каже Тетяна Прокопенко. — Наприклад, у Коблево». Причому оператори планують організувати на наших теренах той самий любий всім «олл інклюзив». Боротися будуть насамперед ціною. «Тижневий тур на двох в Україні коштуватиме 350 доларів, — каже Прокопенко. — У Болгарії такий самий відпочинок, для прикладу, обійдеться у 600 євро». Компанія «ТУІ» порахувала, що аналогічний відпочинок у Туреччині обійдеться людині у 700-800 доларів, в Єгипті — 600, Греції і Хорватії — від 900.

Оптимізму оператора, втім, абсолютно не поділяють її колеги. «Причин цьому багато. По-перше, в Україні відсутня необхідна інфраструктура, аби організувати тут відпочинок такої великої кількості людей: густота авіарейсів, стан доріг, стан самих готелів. По-друге, навіть досвіду такого в Україні нема і дуже швидко ми не навчимося працювати за подібними стандартами. Ну і по-третє, у нашій державі де-факто відсутня судова система. Це значить, що будь-який готель може в односторонньому порядку скасувати будь-яку угоду — і нічого за це йому не буде», — на умовах анонімності кажуть представники компаній-туроператорів.

До того ж море в Україні «не гумове», а охочих відпочити у нас понад 40 мільйонів. Тож оператори придумали іншу фішку — привчатимуть українців, що відпустка — це не тільки пляж. «У нашій державі є маловідомі цікаві місця, можна розвивати гастрономічний туризм», — кажуть у компанії «ТУІ». Турфірми наввипередки пропонують різноманітні родзинки: відвідання резиденції єпископа у Закарпатті, кулінарні канікули у Чернігівській області, пригодницький туризм на Кінбурзькій косі. Тиждень відпочинку не на морі стартуватиме від 2-2,5 тисяч гривень, на узбережжі — від 3,5-4 тисяч на одну людину.

ЕКСПЕРТИЗА «УМ»

Албанія: між комфортом і задоволенням

Найяскравішим ньюсом виставки «Подорожі і туризм» стала скромна презентація нового чартеру від авіакомпанії МАУ «Київ—Тірана». Літатиме він із кінця червня до кінця серпня. Це, по суті, лише пробна куля — всього передбачено шість рейсів з інтервалом у десять днів.

Туроператор, який замовив цей рейс, ризикує: країна не є надто популярною для масового вітчизняного туриста. Як і для самих турфірм, до речі. «Тірана, вона на морі?» — перепитували один в одного представники українського турбізнесу. Втім представник компанії-замовника нового чартеру пояснив свій вибір так: «Раніше туристи, які відпочивали в Албанії, летіти до чорногорського Тівата. Зараз ми вирішили зробити цей шлях ближчим». За попередніми підрахунками, вартість семиденного туру на одну людину коливатиметься від 400 до 500 євро.

«Говоримо всім: Албанія — це ті ж самі Чорногорія і Греція, але вдвічі дешевша. Порція у кафе, ось така величезна, коштує всього п’ять євро», — представник туроператора, широко розводячи руками, вчив агентів, як треба правильно продавати новий напрям. Але, з точки зору автора цього матеріалу, який проїхав Албанію з півночі на південь, говорити так було би не зовсім коректно. Бо ні на Чорногорію, ні тим паче на Грецію місцеві курорти, м’яко кажучи, не схожі: ні рівнем розвитку інфраструктури, ні насиченістю культурних пам’яток, ні побутом.

Насправді Албанія — країна цікава! І приїхати сюди варто хоча би для того, аби побачити, як найбідніша і найбільш закрита країна у Європі дуже швидкими темпами набуває сучасного вигляду. Держава, в якій ще кілька десятиліть тому налічувалося всього лише 12 (!) легкових автомобілів — по кількості членів уряду — нині будує хмарочоси і розважальні комплекси. Цікаво піднятися у гори, у старовинні Берат і Гірокастер.

Але, як би там не було, нинішня Албанія — це будівельний майданчик. І околиці портового міста Дурреса, який розташований на відстані сорока кілометрів від Тірани і куди саме везуть левову частку організованих туристів, можуть бути комфортним місцем відпочинку, якщо не виходити за межі готельної території. Аналог єгипетських «олл інклюзивів» — на рівній, без бухт, береговій лінії. Що означає: море тут не надто прозоре, а під час вітру будуть хвилі. Саме місто Дуррес — це селище Затока наприкінці 1980-х років: одна напівіржава карусель на набережній і ... не надто охайні околиці. Де активно відпочивають боснійці, косовари та інші представники екс-Югославії. Хоча ціни у кафе і справді тішать: чи не найнижчі у цілій країні.

Значно цікавіше поїхати на південь країни. 160 кілометрів до Влера — міста, що його називають албанською рив’єрою. Чи майже 300 кілометрів до Саранди. Тут неподалік розташований чи не найгарніший бачений мною пляж Ксаміл: на неймовірного кольору воді розташовані ряд зелених, покритою густою рослинністю островів, до яких можна добратися вплав. Поряд — руїни античного Бутринта. Із Саранди катером на підводних крилах за півгодини і 19 євро можна добратися до грецького острова Корфу. Якщо у вашому паспорті випадково є шенгенська віза.

Але найкраще — проїхатися бухтами між Влерою і Сарандою. Купаючись і засмагаючи поблизу Хімари чи села із милою для українського вуха назвою Борщ. Щоправда, на організованого туриста ця місцевість не орієнтується. І на неорганізованого, щоправда, також: на пляжах ще можна знайти залишки бетонних бункерів, а регулярних автобусних рейсів досить мало. Натомість для бекпекера, який може ночувати у кемпінгу чи простому номері, ці місця — справжній рай. У який рідко потрапляє нога іншого туриста.

ЗОНА РИЗИКУ

Дешево — значить, небезпечно!

Ситуація у туристичній галузі України є небезпечною як для турагентів, так і для їх клієнтів. Йдеться насамперед про загрозу банкрутств. Так, наприкінці лютого тихо і непомітно на тлі інших подій у державі оголосив про припинення відправки за кордон туроператор «Ньюс Тревел», який входить до трійки лідерів турбізнесу. У самій компанії заявили, що всі туристи, які перебувають на відпочинку, забезпечені квитками назад. Цю інформацію не підтверджують інші учасники ринку — партнери «Ньюс Тревела», які запевняють: витрачали свої особисті кошти, аби забезпечити відпочинок своїх туристів. В одному випадку сума становила сто тисяч гривень.

Експерти очікують й інших банкрутств. Восени з ринку йшли дрібні і середні фірми. Тепер до них додадуться компанії «середній плюс», а особливо ті, які намагаються демпінгувати. За спостереженнями аналітиків, на стадії зупинки діяльності перебувають ще дві-три компанії. Експерти зазначають: якщо ви побачите на ринку дуже дешеві пропозиції відпочинку, то, можливо, компанія, яка їх пропонує, демпінгує з відчаю. І як наслідок, ви можете нікуди не поїхати.