Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Сцена з «Гамлета». (з архіву театру.)
«Наше минуле непередбачуване» — над цим парадоксальним висловом тужать історики, вкотре витягуючи «на світ Божий» черговий документ із засекречених архівів. Проте і в контексті української театральної культури теж іноді згадуються ці слова.
Останні дні лютого на Волині були ознаменовані святкуванням 75-річчя Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Волиняни, зокрема, мали змогу переглянути прем’єру вистави «Століття Якова: перше кохання» Володимира Лиса у режисурі Миколи Яремківа.
Офіційна — радянська — історія театру розпочала відлік із 29 лютого 1940 року. А реальна — з 1928 року, коли учень корифея українського театру Миколи Садовського — Микола Певний зорганізував із талановитими аматорами спочатку народний театр, а потім професійний. До слова, режисера розстріляли в 1941-му, перед тим розпочавши штучний відлік історії театру… Тому варто поміркувати над відновленням історичної справедливості і в 2018 році на офіційному рівні зустріти 90-річчя театру.
А в найближчих планах — невеликий гастрольний тур, у якому кияни матимуть нагоду переглянути одні з найзнаковіших вистав Волинського театру: 2 та 3 березня на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка будуть показані «Хорунжий Назар Стодоля та його любовні поневіряння» за Шевченком та «Гамлет» Шекспіра, а на сцені ТЮГу на Липках 2 березня — «Кайдаші» Дубини за «Кайдашевою сім’єю» Нечуя-Левицького. Сценічна оповідь про родину, яка стоїть у центрі українського Всесвіту («Кайдаші»), енергетично потужний гімн життю та уклінна данина пам’яті наших предків («Хорунжий Назар Стодоля...»), одвічні роздуми над проблемою сенсу життя та свободи вибору («Гамлет») навряд чи залишать кого-небудь байдужим.
Отже, до зустрічі на перетині столичного театрального світу із загадковим талановитим Поліссям!
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>