— На жаль, і цього року книжкова ніша гуманітаристики заповнена по мінімуму: в усій номінації «змагалося» лише 51 видання. Проте всі основні гравці на цьому полі заявили себе помітними новинками. Видавництво «Дух і Літера» представлено у підномінації «Зарубіжна гуманітаристика» чотирма із семи перших позицій. Дослідницька збірка «Культурні цінності Європи» агітує за себе уже самою назвою — саме спроба позбавити всіх нас тих цінностей стала формальним поштовхом для Революції Гідності. Культурологічна розвідка Зиґмунда Баумана та Леонідаса Донскіса «Моральна сліпота» — теж ніби на замовлення нинішнього дня. А «Медитації» Декарта» — справжнє звершення в осмисленні класичної філософії. Видавництво «Пульсари» нарешті випустило працю француза Філіпа Лерша, що входить до обов’язкової лектури західних інтелектуалів. А ще одного відомого француза — Алена Бадью — подарували нам у співпраці «Видавництво Кальварія» та «Ніка-Центр»: це синтетичний і по-французькому привабливий погляд на ціле ХХ століття. Водночас видавництво «Темпора» пропонує не так широко-інтегральний, як глибинно-аналітичний текст «Наука любові та зради»: попри високий ступінь науковості, ця праця вирізняється й так само високим рівнем читабельності.
Серед номінантів української гуманітаристики кожна книжка — також подія. Історик Андрій Портнов препарує феномен колективної пам’яті на межі зіткнення українсько-польських інтересів, а культуролог Олександр Гриценко дошукується механізмів цієї колективної пам’яті в українській провінційній глибинці. Маємо вже другий випуск започаткованого торік альманаху урбаністичних студій «Місто й оновлення» — такого дослідницького напрямку у нас раніше просто не існувало. Також ми не мали досі яскравих спроб окреслити історію повсякдення через вивчення власного родоводу — такою є книжка Оксани Забужко «Український палімпсест». А есеї Володимира Чопика під промовистою назвою «Менталітети» нещодавно висувалися на премію українського ПЕН-клубу (і поступилися там лише есеям Костянтина Москальця).
Принагідно нагадаю, що про кращі книжки підномінації «Українська гуманітаристика» ми вже писали: про «Історії для домашнього вжитку» А.Портнова див. «УМ» від 22.10.2014; про «Місто й оновлення» див. «УМ» від 11.12.2014; про «Український палімпсест» див. «УМ» від 02.12.2014; про «Змінити майбутнє» В. Андрусіва — «УМ» від 06.08.2014.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
