Розкіш банки шпротів

17.02.2015
Розкіш банки шпротів

Вчора бiльший шматок був за сто, нинi — менший, але за 150...

Останні експерименти Кабінету Міністрів і Національного банку вже кинули Україну в, користуючись термінологією льотчиків, плоский штопор. Вийти з якого набагато важче, ніж туди потрапити. Через стрімко здешевілу гривню продавці різко піднімають ціни на свій товар. Як наслідок — люди не мають змоги купувати його, обсяг ринку зменшується, продавці залишаються без виторгу й, аби не залишитися «у мінусах», додатково накручують ціни. Що додатково підігріває кризові явища: ціни стають захмарними, а ринок «всихається» на очах — тож знижувати ціни на малих обсягах стає просто неможливо.
Небезпека, про яку владу попереджали експерти, вже матеріалізувалася. Але, судячи з публічних виступів очільників Кабміну, проблеми забезпечення платоспроможного попиту — задля стимуляції вітчизняного товаровиробника — вони не бачать. Це значить, що розвиток економіки буде, як і при пізньому Януковичі, залежати лише від торгівлі де-факто сировиною із закордоном. Бо влада бачить лише одне завдання — економію коштів! Натомість, поки загинатиметься економіка, страждатимуть від нестачі найнеобхіднішого безневинні пересічні українці.

Фармація: переходимо на пластир і зеленку

Задоволення лікуватися в Україні стає недоступним. Краплі для носа за 450 гривень — третину місячної зарплати бюджетника — це вже реальність. Яка особливо яскраво постала після валютного обвалу. Через курсові експерименти Нацбанку лише торік — без урахування січневих і лютневих кидків регулятора — закупівельні ціни на імпортні ліки зросли на 90%. Вітчизняні ліки здорожчали на 38% — адже виготовляють їх значною мірою із імпортної сировини. Тобто імпорту у вітчизняних ліках — 70%.

Пацієнти, треба вважати, перейшли на лікування травами. За статистикою, торік фармацевтичний ринок у доларовому еквіваленті скоротився на 19%. Обсяг продажiв скоротився вперше за останні вісім років. «Ми дійшли до критичного мінімуму споживання ліків», — стверджує екс-голова Держслужби із протидії ВІЛ-інфекції Володимир Курпіта.

Підігріває зростання вартості ліків неймовірна корупція на рівні гуртовиків, яка існує на цьому ринку роками і десятиліттями. Як наслідок, деякі препарати у нас суттєво дорожчі, ніж на значно більш ситому Заході. Наприклад, німецький «Німесил» коштує у Польші майже 5 доларів за упаковку, а в Україні — понад 12! «Лінекс» коштує 2,9 долара в Польщі і 4,7 — в Україні. Щодо шести імпортних препаратів, вартість яких перевіряли експерти в Україні, Білорусі, Молдові та Польщі, найвищими виявилися саме вітчизняні прайси. А найнижчими, як не дивно, у ЄСівській Польщі.

При цьому, на думку експертів, пік подорожчання ще не пройдено! Наступний крок — ще на 25%. Відтак, за прогнозами, з ринку щезнуть відносно дорогі ліки, які усувають причину захворювання, а залишаться ті, що долають симптоми. У цьому найбільша різниця між фармацією в Україні та, скажімо, у США.

Пальне: дороге, неякісне, непідконтрольне...

Бензин у нашій державі дорожчає давно, регулярно і невпинно. Сприяють цьому два головні фактори: зростання ціни сирої нафти на світових ринках та збільшення курсу іноземних валют на рідній міжбанківській біржі. Ті, хто уважно спостерігає за процесом роками, помітили цікаву залежність: якщо валюта раптом трохи подешевшає (а подібні випадки в історії незалежної України траплялися) чи раптом почне дешевшати нафта (цей процес ми спостерігаємо нині), то ці причини аж ніяк не можуть змусити бензин дешевшати.

Тож ці самі спостережливі експерти дійшли висновку: процесу підняття паливних цін сприяють не лише об’єктивні причини, а й суб’єктивні. Іншими словами, картельна змова трейдерів, яка іноді буває ну дуже очевидною! Але контролюючого органу, який би зупиняв подібні тенденції, у нашій країні не існує. Так званий «Антимонопольний комітет» уже давно довів власну беззубість та цілковиту неефективність. Тож залишається тільки сподіватися, що новий міністр економіки дотримає свого слова — і таки ліквідує цю нікому не потрібну структуру. Створивши щось на кшталт американського Антимонопольного комітету, який картельні змови на своїх ринках виявляє швидко, штрафує на мільйонні суми безжально і змушує комерційні структури із собою рахуватися.

А наразі минулого тижня пальне дорожчало щодня! У середньому на 50 копійок за 24 години. Тож за тиждень, який минув, середньозважена вартість А-95 піднялася у ціні на 2,5 грн. До 21-22 гривень. Трейдери та афільовані з ними експерти твердять: це ще далеко не межа! І при курсі валюти 25 гривень за один долар літр бензину має коштувати щонайменше 23-24 гривні.

Проти кінцевого споживача, як не дивно, грає і Кабінет Міністрів України — зі своїми одіозними додатковими податками і зборами, що, на його думку, мають врятувати дірявий бюджет. З одного боку, влада підвищила акциз на пальне із 198 до 202 євро на тонну для моторного бензину та із 98 до 100 євро — на дизельне пальне стандарту «Євро-4,5». Зростання ніби й невелике, але на цю суму ще нараховується ПДВ плюс не варто забувати, як зростає у нас курс європейської валюти.

З другого боку, із 1 січня Кабмін, як відомо, запровадив новий податок — 5% від роздрібної ціни на підакцизні товари. Автомобільне пальне у цей перелік, ясна річ, увійшло. Ще один цвяшок у бензобак від влади — застаріла податкова система, яка, на відміну від європейських норм, не працює за принципом «краща якість — нижчий податок». Плюс — держава практично самоусунулася від контролю за якістю пального. Звідси випливає дуже неприємна тенденція: на українських заправках дуже неякісне пальне! Іншими словами, заплативши за бензин доволі таки немалу ціну, ви можете залити у бак свого авто або товар, який не відповідає декларованій якості, або банальний фальсифікат.

І спроб вирішити цю проблему комплексно, шляхи спорудження сучасних нафтопереробних заводів, як зробили наші сусіди білоруси і литовці, наразі не видно. Тим часом саме дороге пальне змушує додатково зростати ціни на продукти харчування.

Ринки, салони, супермаркети: менше, гірше, але дорожче

Дві тенденції «роздрібного фронту»: товари дорожчають, а їхній асортимент зменшується. Лідери здорожчання серед продуктів харчування — імпортні фрукти та овочі. Адже куплені вони за валюту, а замінити їх нічим: апельсини та банани в Україні не ростуть. Нинішні цінники — ще дуже оптимістичні, стверджують аналітики. Невдовзі їжа подорожчає ще на десятки відсотків. Як анонімно розповідають керівники продовольчих мереж, курс долара при закупівлі чергової партії товару вони закладають не нижче 30 гривень. Аби не прогоріти...Окрім цього, у супермаркетах вже можна помітити, як зменшився асортимент макаронних виробів, консервів.

Експерти ринків очікують подорожчання олії. Натомість гречка, за їхніми словами, до літа має подешевшати. На 10—15% подорожчає цукор — собівартість його виробництва останнім часом суттєво зросла. Разом із доларом дорожчають курячі яйця: останній стрибок був зафіксований на рівні 1-2 гривнi.

Нові прогнози: уже найближчим часом на третину подорожчає риба, чай і кава. На 25% — фрукти, сири вітчизняного виробництва та хліб несоціальних сортів. Овочі здорожчають на 2-25%, м’ясо — на 15%, молоко — на 5-6%.

Справжній колапс в Україні було зафіксовано на ринку побутової техніки. Причина очевидна: майже сто відсотків товару — імпорт, а після «чорних вихідних», коли раптом обвалилася гривня, здійснювати закупівлі товару треба за зовсім іншим курсом. Розпродувати ж у магазинах уже нічого: все, що було на складах, розпродалося під нуль.

Подібна ситуація у взуттєвих та магазинах одягу. Власники мереж відмовляються нині від нових партій товару — сумніваються, що зможуть продати його за цими «нелюдськими» цінами. Ну і не вірять у валютну стабілізацію в Україні. Понад це — більшість компаній, які працюють із українським ритейлом, через валютні стрибки відмовилися надавати кредити та перейшли на стовідсоткову передоплату.

Тож уже невдовзі варто чекати: рекордного підвищення вартості нових автомобілів — на 25%, побутової техніки — на 15—40%, одягу, взуття, бензину — на 10%.

Транспорт: дорогі потяги і недосяжні літаки

Настали нині «чорні дні» для українців, які не люблять сидіти на одному місці, а звикли подорожувати. Чи навіть пересуватися з точки «А» у точку «Б» із суворої необхідності. У ніч на 6 лютого в Україні на 30% подорожчали всі авіаквитки! Пов’язано це із тим, що змінився курс долара у системі взаєморозрахунків ІАТА — із 17 гривень до 22,2. Ну а враховуючи останні тенденції валютного ринку, зрозуміло: це ще далеко не межа.

Звідси висновок: пасажирська авіація в Україні, після кількох років відносної доступності, знову перетворюється у розвагу для багатих, державних чиновників та щасливчиків, яких відправляють у відрядження. Іноземні лоукост-перевізники, які і раніше не поспішали на український ринок, нині остаточно відвернулися від нас. А єдиний вітчизняний дискаунтер «Візейр Україна» на абсолютну більшість своїх рейсів виставляє значно вищі ціни, ніж так звані бізнес-авіакомпанії. При цьому не лише відмовляється від планів розвитку в Україні, а й віддав три свої літаки у користування материнській компанії «Візейр-Угорщина»: для створення нових ліній у Східній і Центральній Європі. У країни, які мають стабільнішу валюту і менш корумповані ринки.

Здається, невелика проблема — і замість літаків можна користуватися наземним транспортом. Але не все так просто. Автобусні квитки, а також послуги міжміських «маршруток» дорожчають паралельно із підвищенням цін на бензин. У планах держави також — з весни підвищити вартість проїзду у потягах та приміських електричках у середньому на 20%. Свою ініціативу Укрзалізниця пояснює просто: пасажирів меншає, компенсації від держави за перевезення пільговиків мізерні, натомість пальне для тепловозів та запчастини стрімко дорожчають. «Обсяг перевезень у міжнародному сполученні знизився на 63%, у внутрішньому — на 29%», — пояснив начальник департаменту Укрзалізниці Ігор Бреус.

ОФІЦІЙНА ДУМКА

Ось і «комора», де дешевий газ лежить!

Після ухвалення нового Закону «Про ринок природного газу в Україні» у нашій державі посилюватиметься конкуренція, яка у підсумку приведе до зниження ціни на газ для кінцевого споживача. Принаймні саме на це сподівається голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

«Європа завдяки цим змінам до законодавства зуміла створити у себе ефективний ринок газу: практично ліквідувати можливість монополістів диктувати свої ціни споживачам, знайти оптимальний баланс між ціною і якістю, у тому числі і щодо надійності постачань, — сказав чиновник. — Реальні ціни на газ у країнах, де ця система працює, є значно нижчими, ніж у державах, що ніяк не наважуються створити в себе вільний ринок газу».

Конкретний приклад, за словами Коболєва: тільки у лютому Україна заощадила 100 мільйонів доларів завдяки тому, що «Нафтогаз» купує паливо на європейських ринках, а не тільки у «Газпрому». «Ефективний ринок газу, створений за європейською моделлю, значно ефективніше за будь-які правоохоронні органи боротиметься із корупцією — просто для неї залишиться значно менше місця», — підсумував посадовець.