Рецепт аграрного лобі

13.02.2015

Новий рік із новим парламентом поставив перед українським агропромисловим комплексом майже класичне шекспірівське питання: як далі бути?

Держава вирішила компенсувати дефіцит бюджету за рахунок тих, хто може заробляти, — вважає економіст, лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик: «Бюджет на наступний рік приймали вночі 29 грудня. При тому його ніхто не бачив. Аграріям сказали: не переживайте, фіксований сільськогосподарський податок та спеціальний режим ПДВ буде, як і був, ви тільки нарощуйте виробництво. Прокидаємося після різдвяних свят, чуємо: фіксованого податку не буде. Всіх аграріїв перевели у спрощену систему, четверту групу і при цьому податок збiльшився у 21 раз.

За словами економіста, в коаліційній угоді жодним словом не згадано, яким чином розвиватиметься аграрна галузь і село. У програмі діяльності уряду на 2015 рік було прописане питання завершення земельної реформи, але за дві години до того як Прем’єр-міністр приніс її в парламент, воно звідти зникло (з поясненням, що це питання останньої національної цінності). Водночас у програмі уряду написано, що основне завдання — наростити виробництво продукції до 100 млн. тонн і експорт на зовнішні ринки.

«Коли економісти світового співтовариства дивляться сьогодні на нас, вони дивуються: фінансових ресурсів немає, довготривалих коштів немає, держава податками додатковими обкладає, а вони все одно нарощують виробництво. Як таке може бути? Тільки українці так можуть робити», — переконаний Віталій Скорик.

Сучасний агросектор економіки України — це близько 17,5% ВВП, майже 27% експортних надходжень. Це єдиний сектор економіки, який показав зростання більше 6% на тлі падіння економіки у 15%. Безпосередньо в агросекторі зайнятий кожен п’ятий українець, а з урахуванням суміжних галузей — кожен третій.

«Сьогодні ми лідери з експорту соняшника, кукурудзи, ріпаку, входимо до десятки найбільших експортерів пшениці. Водночас у нас практично відсутня переробка, яка дає набагато більше доданої вартості і дозволяє більше заробляти економіці країни. У багатьох сферах ми відстали від наших світових конкурентів, і для того щоб наздогнати, нам потрібно 25-35 років цілеспрямованої, важкої праці. Де б ми долали етап за етапом, ухвалюючи необхідні законодавчі документи і виконуючи те, що приймаємо. Для цього, крім економіки як такої, потрібне ще сильне політичне лобі», — наголошує Віталій Скоцик.

План максимум Аграрної партії України — створити таку демократичну силу, яка б працювала не як інструмент виборів, а як інструмент організації суспільства. Найближчим часом на партію чекає глибока реформа. Вона вже змінила форму: новий лідер почав з того, що викорiнив номенклатурний баласт — розпустив президію, заступників голови партії. Щоб наповнити її новими обличчями (людьми, які безпосередньо працюють у сільському господарстві), проводить аграрні форуми по регіонах. На часі також звітно-виборчі конференції в кожному районі кожної області, щоб місцеві аграрії вибрали найкращих між собою на рівні району і області, делегували людей на загальноукраїнський з’їзд. Там оберуть нову політичну раду партії, новий статут і програму.

«По-суті ми представляємо інтереси всіх — від підприємця до найманого працівника, бо від агросектору сьогодні залежить загальний стан економіки і кількість робочих місць, — вважає лідер партії. — Ми прагнемо об’єднати всіх цих людей. Дати їм можливість впливати на політичні процеси. Наша мета на ближчі 25 років — регулярно входити до трійки партій-лідерів, делегувати своїх представників до органів виконавчої, законодавчої влади та місцевого самоврядування. Тільки контролюючи всі ланки, ми можемо нести відповідальність за результат».

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>