Зростання є, доходів немає

09.09.2004

      Спікер українського парламенту Володимир Литвин небезпідставно побоюється, що з бюджетом на наступний рік можуть виникнути проблеми. Цей документ, за словами Голови Верховної Ради, не повинен стати заручником президентської кампанії. Загрози, на його думку, приховує у собі бюджетна політика, «починаючи з прогнозів та планування, закінчуючи «заначками» і тіньовими пасьянсами». За словами Володимира Литвина, Україна потребує бюджету-2005 зі стартовою цифрою не менш як у 100 мільярдів гривень. Нагадаємо, що саме таку цифру, говорячи про доходи зведеного бюджету, кілька днів тому назвав голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко. Ідеться про досі нечувані для державної казни кошти. Для довідки: доходи цьогорічного державного бюджету було визначено в розмірі 65,2 мільярда гривень.

      Утім навіть за таких обсягів із наповненням державного «гаманця» виникають труднощі. «Якщо виконання бюджету-2004 і надалі йтиме такими ж темпами, то наприкінці року ми матимемо близько 6 мільярдів гривень недовиконання», — заявив народний депутат, заступник голови парламентського Бюджетного комітету Валерій Асадчев. Перш ніж зробити такий висновок, він проаналізував звіт Казначейства. Згідно з даними цього відомства, за 7 місяців та 20 днів поточного року зібрано 37,6 млрд. грн. Простий розрахунок показує, що наприкінці року отримаємо приблизно 59 мільярдів гривень. Таким чином, 6 мільярдів не вистачає. Причому сума бюджету в 65,2 мільярда не враховує «шалене зростання ВВП» (замість 9,2 відсотка звітують про 13), а також ігнорує зростання інфляції, при якій має збільшуватися номінальна сума бюджету, підкреслює пан Асадчев.

      При такому розкладі не дивно, що «нашоукраїнці» — народні депутати Віктор Ющенко, Віктор Пинзеник і Сергій Терьохін — ініціюють збільшення доходів та видатків державного бюджету-2004. Вони визначили суму в 2,5 мільярда гривень. Відповідний законопроект було зареєстровано днями у Верховній Раді. Згідно з пояснювальною запискою, зміни пропонуються у зв'язку з тим, що показники державного бюджету, затверджені парламентом, базуються на занижених макроекономічних показниках. Депутати звертають увагу на те,що фактичні темпи приросту ВВП становлять 13,5 відсотка, крім того, вищими за прогноз уряду мають бути і темпи інфляції. Цим же законопроектом депутати пропонують вилучити із закону про бюджет абзац статті 47, який передбачає механізм списання Держказначейством коштів на користь освітян по виплатах, передбачених статтями 8—10 Закону «Про освіту» за рахунок коштів, передбачених на асигнування закладів освіти. Документом також пропонується вилучити ст. 109-3, яка регламентує механізм розподілу понадпланових надходжень від приватизації.

      Своїм прогнозом з приводу наступної дискусії навколо бюджетних проблем поділився перший заступник голови парламентського Комітету з питань науки і освіти, академік Ігор Юхновський. «Найважливішою проблемою є реформування школи: вчителі мають отримати зарплату, яка б дорівнювала світовому стандарту. Таким стандартом є вартість 650 кг хліба. Тобто ми маємо дотягнути місячну ставку вчителя до 1200 грн. Щодо підвищення заробітних плат працівникам освіти, яке намагаються приписати до заслуг уряду Януковича, то я б хотів наголосити, що це не є його досягненням. Це заслуга опозиції, що змусила уряд вивести з тіні 10 мільярдів гривень, які він намагався приховати».