Підписав протокол, провів картку через термінал — і поїхав далі. (надано УДАІ м. Києва.)
Столичні водії, на відміну від автолюбителів з інших регіонів країни, вже мають можливість сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху на місці лише за допомогою банківської картки. Як повідомили «УМ» в Управлінні ДАІ м. Києва, це стало можливим завдяки тому, що частину патрульних машин уже обладнали терміналами для платіжних карт.
«Поки що ця система працює лише як експеримент, — зазначає заступник начальника столичного УДАІ Олександр Ткаченко. — Перед тим як ввести її в дію, співробітники однієї з банківських установ провели навчання екіпажів Державтоінспекції. Наразі у столиці працює 15 автомобілів iз банківськими терміналами».
Як це працює? Усе просто: інспектор ДАІ, зафіксувавши правопорушення та оформивши його, пропонує водієві сплатити штраф через термінал, який вмонтовано в патрульному автомобілі. Після сплати інспектор вручає порушникові чек. Таким чином, водій має підтвердження, що штраф сплачений, а кошти відразу надходять за призначенням.
У ДАІ наголошують, що сплата штрафу на місці з допомогою банківської картки є справою добровільною, тож водій може відмовитися від такої послуги. Наполягати на цьому інспектор не буде. Однак треба розуміти, що оплата на місці суттєво заощаджує час водіїв і виключає помилки в заповненні платіжних документів, що призводять до «зависання» грошей і проблем iз їх поверненням.
У столичному УДАІ нагадують, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як через п’ятнадцять днів iз дня вручення йому постанови про накладення штрафу. А в разі несвоєчасної його оплати доведеться сплачувати у подвійному розмірі. Отже, переваги такої послуги очевидні.
Поки що сплатити штраф на місці через термінал можна лише за деякими видами адміністративних порушень. Приміром, перевищення швидкості, проїзд на червоний сигнал світлофора або перетин подвійної суцільної смуги. А от, скажімо, за створення аварійної ситуації чи керування машиною в нетверезому стані розрахуватися на місці неможливо. Оскільки міру покарання за ці правопорушення визначає лише суд.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
