Аграрний союз України. Перезавантаження

18.12.2014
Аграрний союз України. Перезавантаження

Геннадій Новіков.

Аграрний союз України провів у Києві звітно-виборчий з’їзд. Голова АСУ Геннадій Новіков найболючішим питанням для підприємств аграрної сфери назвав відсутність механізму дієвої співпраці з органами державної влади. Присутній на з’їзді очільник Міністерства аграрної політики України Олексій Павленко пообіцяв, що Аграрний союз, як профільна громадська організація аграріїв, може розраховувати на підтримку його особисту, а також новопризначених заступників — Володимира Лапи та Сергія Кваші.
Про стосунки з владою, досягнення та ініціатив Аграрного союзу, — тези доповіді голови АСУ Геннадія Новікова.

Про земельні відносини

— У складі Аграрного форуму, який об’єднав провідні громадські організації АПК, ми в категоричних формах вимагали вирішення нагальних питань оренди землі, скасування штучно ініційованих поборів з огляду сільгосптехніки, розробки проектів сівозмін, корупційних схем при вирішенні екологічних проблем, ставили питання відповідальності влади за те, що вона намагається застосувати санкції до виробників, які не зареєстрували договори оренди лише через те, що держава не виконала свої функції і не надала можливості реєструвати такі договори.

У товаровиробників склалося враження, що Держкомзем, а нині Державна служба з питань геодезії і картографії, робила все для того, щоб ускладнити земельні відносини, навіщось переносячи вирішення більшості питань у Київ на Хрещатик. Періодично з’являлися законопроекти то про ринок земель, то про обіг земель сільськогосподарського призначення, лунали вимоги про запровадження санкцій за відсутність проектів сівозмін, інші ультиматуми до підприємств АПК. Тим часом свою безпосередню роботу влада виконувати не поспішала. Зокрема, так і не спростили порядок реєстрації договорів оренди, досі безлад у визначенні долі земель колишніх КСП, власності на землі під господарськими дворами та лісосмугами, невитребуваних паїв, відмерлої спадщини.

Усе це продовжує вносити непевність у роботу виробничників, сприяє розвитку шахрайських та рейдерських схем у царині земельних відносин. Процес регулювання земельних відносин набув стихійного, неконтрольованого характеру. Розвиток кожного села історично базувався на основі землі, що його оточує. Тепер же, з легкої руки звиклих розпоряджатися багатством країни від імені народу, землі поза межами населених пунктів опинилися в руках чиновників. А вони залюбки надають відібрану розчерком пера землю гендлярам «земельними банками». Земля пішла до нових хазяїв, які сплачують податки невідомо де, а люди, котрі споконвіку живуть на ній, лишаються, обібрані, наодинці з проблемами, про які «слуги народу» згадують лише з нагоди чергових виборів.

Про податки

— Аграрному союзу України вдалося, за допомогою колег (сьогодні вже народних депутатів України) включити в коаліційну угоду багато наших побажань. Тепер потрібно їх доопрацювати і довести до кінцевого вирішення. Сподіваємося на плідну співпрацю з аграрним комітетом Верховної Ради України та Мінагрополітики.

Нові часи, ситуація, яка склалася, ставлять підвищені вимоги до професійного забезпечення відстоювання інтересів сільгоспвиробників. З цією метою в Аграрному союзі України створений і успішно діє аналітичний центр, який пропонує шляхи і механізми вирішення нагальних проблем. Зокрема, ми запропонували реформу фіксованого сільськогосподарського податку. Вона базується на пропозиціях керівників господарств, які вже протягом тривалого часу пропонують прив’язати базу оподаткування до 1 гектара ріллі і ввести чіткі критерії для тих, хто має бути платником фіксованого сільськогосподарського податку. Окрім традиційної вимоги щодо 75-відсоткової частки виробництва сільгосппродукції, ці критерії встановлюють межу на дохід господарства сумою в 50 тисяч гривень із гектара, обмежують географію господарства п’ятьма бюджетами місцевого самоврядування. Також передбачається навантаженням на кожного працівника не більше 50 гектарів.

Ми висунули вимогу, що платники фіксованого податку не можуть входити до холдингових утворень і обсяги переробки власної сировини у них мають складати не менше 75%.

Але основною тезою податкових пропозицій є перенесення акценту з підприємства, яке виступає власником або орендарем землі і може легко приховати обсяги виробленої продукції, на кожен гектар землі, який не приховаєш. Наші пропозиції із реформування ФСП мають вбити двох зайців: вивести з тіні оренду землі і зарплату працівників, які на ній працюють.

Звичайно, такі пропозиції викликали шквал критики з боку господарів, які працюють «в темну».

Попередній уряд помітив, що прибутковість сільського господарства залишається високою на тлі інших експортно орієнтованих галузей, які, на відміну від сільськогосподарських підприємств, реалізують продукцію через офшорні зони. В результаті з’явилися пропозиції внести корективи у фіксований сільськогосподарський податок, скоригувати порядок сплати ПДВ, замість того, щоб, наприклад, закрити офшори. Це могло вилитись у вилучення з виробництва майже 15 млрд. гривень і вкотре поставити галузь на коліна. Скликаний за ініціативи Аграрного союзу Аграрний форум прийняв декілька звернень до всіх гілок влади з вимогою пригальмувати прийняття таких рішень.

Не без нашої допомоги чинну систему оподаткування збережено до 2018 року в коаліційній угоді. Адже всі здобутки в агропромисловому комплексі стали можливими саме завдяки стабільності податкового законодавства, яке в останні роки не потерпало від частих змін.

Проте слід мати на увазі, що ці наміри з’явилися не випадково, за ними стоять вимоги Міжнародного валютного фонду — тому не слід розслаблятися.

Про дерегуляцію

— Напрацюванням Аграрного союзу України стала концепція дерегуляції, яка передбачає участь громадських об’єднань у контролі за якістю сільгосппродукції та розвиток конкуренції на ринках послуг з експертизи. Ця гостра політична тема на якомусь етапі опинилася в руках популістів, які мало не виплеснули дитину з водою, запропонувавши скасувати будь-який контроль над діяльністю підприємств та продукцією в царині сільського господарювання. Однак наші пропозиції зрештою були почутими і найближчим часом мають бути адаптованими коаліцією на рівні законодавчих актів.

Про фінансові ринки

— Сьогодні ми працюємо над розширенням переліку заставних інструментів АПК, механізмами здешевлення кредитних ставок, пошуком зовнішніх та додаткових джерел фінансування АПК. У роботі групи з розвитку фінансових ринків беруть участь представники Нацбанку, фінансового департаменту Міністерства аграрної політики, керівники комерційних банків та інших фінансових організацій та асоціацій України. Також розпочали діалог з Німецько-українським фондом, який надає кредити підприємствам середнього та малого розміру і з нового року готовий суттєво розширити обсяги кредитування. Запрошуємо всіх, хто бажає, долучитися до цієї справи, надати нам інформацію про ваші завдання і потреби у фінансах.

Розвиток фінансових ринків АПК тісно пов’язаний з розвитком національної системи страхування. У 2012 році держава зробила крок назустріч виробникам. Прийняли Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». За цим законом, державна підтримка передбачає надання сільськогосподарським товаровиробникам субсидії для компенсації вартості страхового платежу (премії). Створений Аграрний страховий пул, до якого увійшли аж 4 компанії, виділені кошти з бюджету — в розмірі аж 21,7 відсотка від потреби. У наступних роках жодних коштів з державного бюджету на це не виділяли.

На сьогодні сільське господарство України чи не єдине у Європі повністю позбавлене можливості страхування. Ми лише підступаємося до нормалізації ринку фінансів АПК. Суттєвою лишається роль Аграрного фонду — і як кредитної установи, і як національного ринкового цінового регулятора. Над цією установою сьогодні нависають хмари. Багато хто з тих, хто опинився при владі, хотів би ліквідувати її. Однак позиція Аграрного союзу України лишається непохитною: поки не створено достатньо нових фінансових інструментів, не чіпати працюючі.

Керівники господарств постійно нарікають на неприйнятність діючої системи страхування форвардних контрактів. Висока франшиза — 50%. В заставу береться не тільки пшениця, яка реалізується по форварду, а й усі зернові та олійні культури. Для прикладу: якщо 3000 га в обробітку, а законтрактовано пшеницю з 200 га площі, то в заставу йде все, що виросте на 3000 га. Це яскравий приклад диктату з боку органу, який використовує власне монопольне становище на ринку. Необхідно негайно виправити цю ситуацію.

Про інновації в АПК

— Розуміючи складнощі євроінтеграційного процесу, Аграрний союз регулярно намагається залучати підприємців-аграріїв до отримання нових знань, необхідних сучасному фермеру (навчання з біржової торгівлі, з можливостей експортування продукції в ЄС тощо).

Спільно з Інститутом інноваційного провайдингу напрацьовано потужний інструментарій запровадження інновацій в АПК. Виробники насіннєвих та племінних ресурсів, іншої наукоємної продукції разом з інвесторами та бізнес-партнерами створюють трасферно-технологічну інфраструктуру «Агротехнополіс». Перешкодою на цьому шляху є лише пасивність представників галузі та ізоляція інноваційних процесів від реального економічного та фінансового простору. Ми сумлінно працюємо в обох цих напрямках і сподіваємося вирішити цю проблему на етапі виходу національної економіки України з нинішньої кризи.

Про кооперацію

— Відбиваючись від шаленої корупції, аграрний сектор дійшов висновку: якщо влада не в змозі допомогти, нехай хоч не заважає. Якщо основним регулятором галузі став ринок, нам потрібно серйозно братися за розбудову ринкової інфраструктури, в тому числі кооперативної чи кластерної.

Два останніх роки були найбільш урожайними для країни, але, на жаль, не найбільш прибутковими. 2013 рік ознаменувався зниженням цін та найнижчою за останні роки рентабельністю зерна. В нинішньому році через девальвацію гривні ціни на продукцію поповзли вверх, тоді як у доларовому еквіваленті — вниз. За умов нестабільності ринкового середовища, коливання світових цін та курсу валют пересічному аграрію досить важко зорієнтуватися у всіх трансформаціях ринкових цін. Тому в Аграрному союзі свого часу було створено відділ функціонування аграрних ринків, який постійно працює над аналізом ринкових індикаторів і розробкою короткострокових прогнозів.

Сьогодні ми обґрунтовано і з достатньою аргументацією обстоюємо свої цінові позиції по окремих видах продукції (соняшник, молоко, зерно, соя). Ви є свідками і учасниками діалогу, а інколи запеклої дискусії, яку ми ведемо з зернотрейдерами, представниками олійно-жирової промисловості, посадовцями державних інституцій, таких як Аграрний фонд, Держземагентство, Державна екологічна інспекція тощо. Як показує досвід, наші розрахунки щодо можливості підвищення рівня цін на соняшник восени 2014 року виявилися справедливими. Ще у вересні ми нарікали на рівень цін на соняшник у 313 $/т, переконували представників олійно-жирової промисловості в неадекватності такої ціни. Сьогодні ціна на соняшник — понад 400 $/т на умовах поставки СРТ (+100 $/т). Схожа ситуація і з цінами на пшеницю. Хочу подякувати вам, що дослухалися до наших пропозицій і дотрималися домовленостей. Лише тоді, коли ми виступаємо єдиним фронтом, ми стаємо потужною силою, з якою починають рахуватися.

У 2012 році ми перші підняли питання про низьку частку сільгоспвиробництва у структурі роздрібної ціни молока (25 відсотків проти 38 в європейських країнах). Переробники відреагували адекватно, і ціни на молоко зрештою підвищили. Це можна вважати і заслугою керівника відділу функціонування аграрних ринків Л. Л. Панкратової. Треба продовжити таку роботу й по інших видах продукції. Аграріям, селянам треба об’єднуватися, створювати нові інструменти захисту власних інтересів. Аграрний форум є тому гарним підтвердженням.

Ми йдемо в Європейський союз. У нас величезна кількість проблем і без об’єднання нам буде важко побудувати нову Україну. Сформувалася демократична коаліція. В парламенті 35 аграріїв, є три члени ради АСУ — Леонід Козаченко, Олександр Бакуменко, Анатолій Кузьменко. У нас є всі можливості запропонувати суспільству конструктивні кроки і, можливо, вперше досягти їх виконання.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>