Євросоюз в поміч: Україна купуватиме китайські компоненти для дронів за кошти партнерів
Від Європейського Союзу Україна отримала дозвіл спрямувати частину коштів оборонної позики на закупівлю китайських комплектуючих для безпілотників. >>
Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Ціни вгору почали повзти ще у понеділок — коли якихось форс-мажорів на валютному ринку не було. Тоді один з операторів ринку «підтягнув» бензинові котирування одразу на 50 копійок. Тоді ще подорожчання не носило масового характеру, але вже позавчора за «лідером» почали йти інші мережі. І ціни рвучко поповзли вгору.
Так, «КЛО» підняв вартість пального також на 50 копійок, «ВОГ» — на цілу гривню! А-92 і дизель доросли у нього до 17,99, а найпопулярніший в автомобілістів А-95 став коштувати 18,49 грн. «Сокар» підняв ціну на гривню тільки на один вид пального — преміальний, А-95+ коштує у нього таку ж ціну — 18,49.
Паливні експерти в оцінках ситуації єдині — оскільки ніхто в Україні не знає, скільки нині коштує долар, нафтотрейдери змушені перестраховуватися. «До того часу, коли в Україні не наведуть лад на фінансовому ринку, ціни на бензин стрибатимуть разом із гривнею, — каже заступник директора науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев. — Ринкова ціна палива анітрохи не завищена, а спровокована курсом, економічною ситуацією у державі, зовнішніми факторами і падінням попиту».
«Уже найближчим часом ціни «підтягнуть» й інші оператори», — робить песимістичний прогноз співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. Причина — речі, які відбуваються нині у Національному банку України. «Роздрібні ціни на бензин у нас визначаються трьома головними факторами: зовнішній, попит і курс валют, — пояснює Рябцев. — Зовнішній — це ціни на нафтопродукти за кордоном. 80% усіх їх завозиться, тож від ціни на кордоні залежить дуже багато. Другий фактор — попит. Нині він знижується через високі ціни. Більшість автовласників не можуть дозволити собі купувати пальне великими обсягами. Відповідно, компанії бачать, що попит знижується і не піднімають ціни. Вони просто не зацікавлені у підвищенні цін, адже мають зиск за рахунок обігу нафтопродуктів. Але є ще третій фактор — курсовий. Якщо, наприклад, впродовж двох тижнів гривня падає на десять копійок, то впродовж наступних бензин дорожчає на 7-8 копійок».
Попри всю логіку сказаного, експерти, які не належать до числа лобістів компаній-нафтотрейдерів, уже впродовж тривалого часу ставлять одне і те ж питання: чому власники автозаправок не поспішають знижувати вартість пального, коли обставини це дозволяють, але при цьому дуже швидко й ефективно піднімають ціни, як тільки мають для цього хоча б щонайменшу нагоду? Прикладів цьому — безліч.
Досить згадати ситуацію, яку ми мали у жовтні. Тоді, нагадаємо, за оцінкою аналітиків ринку, справедлива вартість пального мала би становити 14,10 гривнi за літр. І навіть з урахуванням усіх бажань трейдерів заробити одразу й багато, А-95 мав би коштувати не більше, ніж 15,13 гривнi. Натомість ціни на заправках тоді не опускалися нижче, ніж 16,29. При цьому, за словами в.о. голови Антимонопольного комітету Миколи Бараша, маржа на кожному літрі «на пістолеті» коливається від 3 до 4 гривень. «Така дохідність є вищою, ніж у рітейлі, але при цьому оператори не можуть пояснити мотиви такого ціноутворення», — сказав тоді голова АМКУ.
Відтак звідси можна зробити висновок: трейдери лукавлять, що піднімати ціни їх змушує безвихідь із доларом. І особливо лукавлять, наголошуючи при цьому на такий фактор, як зменшення попиту. Адже висновок, що його опосередковано робить посадовець з Антимонопольного комітету, — простий, як крапля дев’яносто п’ятого! Аби компенсувати прибуток, який власники заправок раніше мали на обігу, вони збільшують маржу. І шукають найменшої нагоди, аби збільшити ціну бензину. І ті автомобілісти, які не поставили своїх залізних коней на прикол, а змушені їздити, оплачують стабільність прибутків нафтових компаній.
Таку сумну ситуацію у більшості держав радикально зупиняє Антимопонольний комітет. Але в Україні він чомусь не діє. Як при колишній владі, так і при нинішній. Так, ще у жовтні той самий Микола Бараш пообіцяв трейдерам мільйонні штрафи. Вкотре! Без жодного, ясна річ, результату. Нині ж подібні погрози на адресу нафтового бізнесу — це вже навіть не смішно.
Єдина надія — на реформування цього зовні страшного, але малонебезпечного органу. Цікаво висловився про діяльність АМКУ новий міністр економіки Айварас Абромавічус. «Антимонопольний комітет необхідний, аби не було штучних монополій. Як, наприклад, існує нині, коли 90% бензину продають через одну і ту ж саму структуру», — окреслив глибину проблеми литовсько-український чиновник.
Від Європейського Союзу Україна отримала дозвіл спрямувати частину коштів оборонної позики на закупівлю китайських комплектуючих для безпілотників. >>
Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія підписали декларацію про створення оборонної коаліції для розробки спільної системи протиракетної оборони FREYJA. >>
У межах Першої програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком, до Державного бюджету України надійшли 3,35 млрд доларів. >>
Нову банкноту номіналом у 2000 гивеньіз зображенням Василя Стуса презентував Національний банк України. >>
Як повідомили у відділі зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, в Україні продовжують розбудову мережі ПЕК — пунктів екологічного контролю. >>
Таке інноваційне підприємство, орієнтоване на виробництво посівного матеріалу високих стандартів з потужністю до 10 тонн сировини на годину, розпочало свою діяльність у селі Звиняче Горохівської громади Луцького району. >>