Між краплями на повній швидкості

16.12.2014
Між краплями на повній швидкості

Очільник Мінфіну Наталія Яресько очолює дебати щодо головних параметрів Держбюджету 2015 року. (УНІАН.)

Уряд ще не визначився з головними напрямами «бюджетного урізання», а тому ухвалення державного кошторису на наступний рік відтягується. Перед Міністерством фінансів — структурою, яка безпосередньо відповідальна за бюджетний процес — нині стоїть гостра дилема: ухвалювати поганий документ, але вчасно, чи хороший, але пізно. Адже якщо держава з нового року почне жити без головного фінансового документа, це означатиме відчутний удар по соціальній сфері. Хоча задля стабілізації казни урядовці запропонували варіант скорочення виплат, а, у підсумку, цей удар може вийти не менш болючим.

Утім, як заявила очільник Мінфіну Наталія Яресько, до кінця нинішнього тижня вона сподівається вже представити держкошторис на пильні очі громадськості. «Звичайно, ми повинні розпочати новий рік iз новим бюджетом», — зазначила міністр. Перший віце-спікер Андрій Парубій заявив: Рада очікує бюджет 20 грудня. Самі ж депутати задля ухвалення документа готові працювати й у вихідні.

Інтригою номер один у цьогорічному бюджетному процесі є витратна частина. Адже пропозиції, які були опубліковані у ЗМІ, є дещо радикальними. «Ідеї, які були опубліковані в інтернеті й обговорюються нині, — це всього лише ідеї», — намагалася заспокоїти громадськість Наталія Яресько. Нині ж, за її словами, урядовці та експерти активно проводять мозкові штурми, дебатують, обговорюючи як дохідну, так і витратну частини. «Як наслідок, остаточний варіант досі не узгоджено», — констатувала очільник Мінфіну.

Тож до дати Х, якою з великою ймовірністю має стати наступна субота, Наталія Яресько ухиляється від конкретних прогнозів щодо головних «родзинок» Держбюджету-2015. Наголошуючи лише, що її відомство намагатиметься підготувати реальний з точки зору фінансування проект держбюджету, який дозволив би стабілізувати фінансову систему, забезпечити пріоритети національної безпеки і соціальної підтримки. У пріоритеті — також зниження податків та адміністративного тиску на малий бізнес. Ну і, звичайно, зменшення частки тіньової економіки. «Після узгодження в уряді ключових законопроектів для формування бюджету я буду готова обговорювати його публічно і детально пояснювати», — констатувала міністр.

Перед ухваленням нового бюджету, за словами Яресько, має бути ухвалена низка законів, які визначають правила укладання головного фінансового документа держави, а також децентралізації бюджетного процесу. Іншими словами, бюджетний процес виводиться із ручного управління, який особливо популярним був у нас в епоху «покращення» та дозволяв легко й невимушено «розпилювати» державні кошти на «пріоритетні» напрями. Новий міністр декларує перехід до практики, яка існує на Заході: формування дохідної та витратної частини відбувається за певним алгоритмом, який спільно узгоджує виконавча та законодавча влади.

За неофіційними даними, чи не єдиним відомством, витрати якого практично не урізатимуть, стане Міністерство оборони. На його фінансування нібито планують виділити 45-47 млрд. гривень. Раніше міністр Степан Полторак просив із бюджету 50 млрд. гривень. Іншим відомствам на подібну щедрість розраховувати не доводиться.

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

Дефіцит із присмаком оптимізму

Кабінет Міністрів України запропонував головні показники, за якими Україна житиме у 2015 році. Доходи Державного бюджету на 2015 рік становитимуть 438,3 мільярда гривень, видатки — 485,3 мільярда гривень. Граничний обсяг дефіциту держбюджету передбачається на рівні 65,096 млрд. грн, граничний обсяг державного боргу — 933,903 млрд. грн.,

Прожитковий мінімум пропонується встановити на 1 січня 2015 року на рівні 1214 гривень, з 1 грудня — 1240 гривень. Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становитиме: з 1 січня — 1257 гривень, з 1 грудня — 1284 гривні. У погодинному розмірі: з 1 січня — 7,53 гривні, з 1 грудня — 7,69 гривні.

Державні гарантії можуть надаватися в обсязі до 18 млрд. грн. за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення.