Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Опозиція старого і нового в забудові, конкуренція урбаністичних ідей, проблема соціальної справедливості міського простору, ієрархія ціннісних орієнтирів (світові стандарти/ вічні цінності/ національні традиції/ конкурентні переваги) — ось тематичний асортимент книжки. Не менш розмаїтим є сюжетний зріз: малі історичні міста, як носії символічного капіталу минулого — Лубни, Путивль, Козелець, Бучач та інші, — розглядає молодий київський культуролог Євгенія Сарапіна. Пройтися альтернативними міськими просторами Львова — хіпівські місця «романтичної відмови», осередки життя богеми за радянських часів — пропонує історик мистецтва Богдан Шумилович. Сучасність колишніх індустріальних міст на прикладі Світловодська досліджує Влад Тимінський iз Харківського університету будівництва і архітектури. Про секрети успіху урбаністичних стратегій Барселони дізнаємось від письменника й філософа Жозепа Субіроса, культурного радника мера Барселони.
По-різному представлені також досвіди Сполучених Штатів, Австралії, Нової Зеландії, Македонії. І це дуже важливо, оскільки для розгляду української ситуації, яка тільки починає дискутуватися (рецензована книжка — лише другий випуск започаткованих торік урбаністичних студій), помітно бракує вироблених способів розуміння певних категорій, ціннісних уявлень, культурних зразків. Через те окремі матеріали збірника не вільні від «пострадянського песимізму», від розчарування дослідників, які не знаходять у вітчизняних реаліях позитивних явищ та процесів, що відбуваються в інших суспільствах. Відчувається застаріле ототожнення культури й території, суспільства та держави, адміністрації та влади; усе ще сильні патерналістські очікування. Все це разом можна назвати концептуальним дефіцитом. Тож зарубіжний досвід, презентований у книжці, мав би забезпечити розуміння процесів взаємодії агентів iз різними соціальними позиціями. Перспективними в цьому сенсі є концепції неолібералізму, мережевого суспільства, дискурсивних влад.
Утім більшість матеріалів альманаху мають активну критичну налаштованість, зокрема, щодо егоїстичних стратегій капіталу. Приваблює відкрита фіксація неуспіху певних стратегій, від кого б вони не виходили. Великий плюс — жваве обговорення ідеї консенсусу та справедливості в суспільній взаємодії (ясна річ, у міському співжитті).
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>