Авторитети — поза увагою

05.12.2014
Авторитети — поза увагою

Після двох фіналів на ЧС-2014 у іспанки Бельмонте — два «золота» з двома світовими рекордами. (з сайта fina.org.)

Нинішнє керівництво української Федерації плавання не раз наголошувало, що кращих українських плавців сьогодення — Андрія Говорова та Дарину Зевіну — цілеспрямовано готують лише до одного завдання. Хтось із них на Іграх-2016 має здобути для України олімпійську медаль. Решта, як-то кажуть, — питання другорядної величини. Тож кожен із лідерів вітчизняного плавання мусить самостійно встановлювати для себе проміжні рубежі, долаючи які в майбутньому йому вдасться підкорити заповітну вершину.

Майже зіркове зібрання

Чемпіонат світу на «короткій воді» важко назвати головним стартом сезону. Враховуючи свій «неолімпійський» статус, планетарні змагання, що проходять у 25-метровому басейні, практично ніколи не збирають весь плавальний бомонд світу. Утім на цьогорічний «мундіаль», що позавчора розпочався в столиці Катару — місті Доха, організаторам вдалося запросити цілу низку зіркових плавців. Загалом, ЧС-2014 став рекордним як за кількістю учасників (1100), так і за переліком країн, котрі делегували своїх повпредів на змагання. Серед знакових учасників катарського «мундіалю», в першу чергу, своїми регаліями виділяється п’ятиразовий олімпійський чемпіон зi США Райян Лохте, якому на доріжці періодично вдавалося випереджати легендарного Майкла Фелпса. Не відмовилися від участі в ЧС i кращі плавці 2014 року за версією FINA — угорка Катінка Хоссу та південноафриканець Чад Ле Кло, котрі, нагадаємо, стали переможцями цьогорічного Кубка світу.

Власне, вже в першому фінальному запливі — 200 м вільним стилем — Ле Кло підтвердив свій зірковий статус, здобувши в боротьбі з росіянином Ізотовим та американцем Лохте світове «золото». Натомість угорці Хоссу, яку за її універсалізм та витривалість у плавальному світі називають «залізна леді», не вдалося переможно розпочати «мундіаль». Виходячи на вирішальний заплив дистанції 200 метрів батерфляєм у статусі чинної чемпіонки світу та рекордсменки подібного рівня турнірів, Катінка, схоже, трохи переоцінила свої сили й програла дуель іспанці Міреї Гарсії Белмонте, хоча й лідирувала впродовж трьох чвертей дистанції. Ну а представниці Піренейського півострова для перемоги над титулованою суперницею довелося оновити світовий рекорд. Примітно, що у фіналі 200 м комплексом Белмонте також «переграла» Хоссу, так само на шляху до тріумфу побивши планетарний рекорд.

«Коротко» про головне

Можливість для сатисфакції Хоссу мала вчора ввечері, коли брала участь у фіналі запливу 100 м на спині, до якого вона потрапила з третім результатом. А кращий час показала наша Дарина Зевіна — чемпіонка світу-2012 на вдвічі довшій дистанції. Не секрет, що для Даші кар’єра в «короткому» басейні складається значно успішніше, ніж в «олімпійському стандарті», адже на жодному з класичних «мундіалів» їй не підкорився п’єдестал. У катарському «Хамад Акватік-центрі» Зевіна знову підтверджує цю закономірність, притому що поруч iз нею пливуть більш титуловані суперниці. Окрім Хоссу, це багаторазова призерка Олімпійських ігор, срібна медалістка Лондона-2012 на дистанції 100 м на спині, австралійка Емелі Сібом, яка, за підсумками позавчорашніх півфінальних запливів у Досі, показала другий час. Утім, чи вдалося українці зберегти чемпіонський темп у фіналі, стало відомо вчора вже після здачі цього номера «УМ» до друку.

Інші ж члени української збірної, яка в складі восьми осіб «десантувалася» на катарський «мундіаль», у перший день змагань нічим особливим не відзначилися. Спринтер Андрій Говоров, «розминаючись» на незвичній для себе 100-метрівці батерфляєм, не зміг подолати навіть кваліфікаційний бар’єр, показавши 27-й результат. Поза півфіналами своїх дистанцій залишилися наші брасисти. На 50-метрівці Ганна Дзеркаль та Марія Лівер фінішували з 17 та 18 часом відповідно. На чоловічій же «сотні» Валерій Димо став 19-м, Андрій Коваленко — 26-м.

Цікаво, що поруч із Дзеркаль та Лівер змагалася ще одна українка, яку після минулорічного юніорського чемпіонату світу Міжнародна федерація плавання назвала однією з найперспективніших плавчинь планети. Щоправда, уродженка Полтави Вікторія Солнцева на свої перші серйозні дорослі старти до Катару (після тривалої перерви) приїхала під прапором іншої країни та, що цікаво, з іншим прізвищем. Запитаєте, для чого така конспірація?! Питання, в першу чергу, до федерації плавання України, яка не змогла втримати перспективну спортсменку. Утім, як iдеться на офіційному сайті організації, всьому виною «любов сім’ї Солнцевих та персонального тренера дівчини Сергія Бондаря до грошей». Наставник, начебто, ще після успішного юніорського ЧС-2013 почав «продавати» плавчиню, а батьки Вікторії, яка, до слова, через конфлікт її тренера з ФПУ, залишилася поза великим плаванням, пішли «на зміну країни, громадянства й прізвища заради матеріальних браг». Що ж до спортивної кар’єри 16-річної Вікторії (тепер уже Зейнеп Гюнес), то новоспечена турчанка в перший день змагань фінішувала лише 26-ю на дистанції 50 метрів брасом.