Світло кремлівської зірки

19.11.2014
Світло кремлівської зірки

Енергетичний бізнес в Україні: «Не зуміли продавати, будемо купувати».

Упродовж останніх років наша з вами країна була досить потужним експортером електроенергії. Ми постачали продукцію наших станцій сусіднім державам: Угорщині, Молдові, Білорусі. І яким би дивним не було ціноутворення, ми отримували валютні надходження, поповнюючи свій бюджет та вибудовуючи позитивне сальдо у торгівлі. І так тривало буквально до початку листопада.
Відтепер ситуація змінилася буквально на протилежну! Замість продавати, ми будемо змушені купувати електричну енергію. І щонайнеприємніше, у Росії! За невідомо яку ціну і за важко здогадатися яких умов. Альтернатива — тільки одна: відключати непідконтрольні нам території. Насамперед, Крим і Донбас...

Продавець і покупець: міняємося місцями

Кілька днів тому світ побачив доволі непримітний указ Президента Петра Порошенка про заходи задля економії природного газу і мазуту. Вони передбачають крок, про який ще кілька місяців тому жоден з експертів не наважився би говорити вголос: проробити можливість закупівлі електроенергії в Російській Федерації.

Чому саме у Федерації, — зрозуміло. Це єдина держава, яка може надати нам необхідні обсяги електричної енергії. Чому закуповувати, — також без питань. Трохи раніше ми офіційно визнали, що не зможемо обходитися нинішньої зими без імпортного вугілля. Російського або донецького. До кінця нинішнього року дефіцит вугілля оцінюється у суму 5 млн. тонн. До квітня наступного року — 15 млн. тонн. Ну а питання «Чому не вугілля, а електроенергію», також зрозуміле: ми довели ситуацію до критичного стану, коли проблему треба вирішувати швидко. Тобто, не виробляти товар, а купувати готовий.

Ще торік усе було по-іншому. Ми експортували 9,9 млрд. «зайової» електроенергії на 581 млн. доларів. Це було на 0,9% більше, ніж у попередньому році. Найбільші поставки у нас були до Угорщини — на суму 237 млн. доларів. До Молдови і Білорусі ми продавали електрики на 191 і 100 млн. доларів відповідно. До інших країн — Польщі, Словаччини, Румунії — на 51 млн. Небагато, але продавали ми електрику також і до Росії. Щоправда, з початком нинішнього року ця практика вже була припинена. Цікаво, що навіть у січні-жовтні нинішнього року ми зуміли продати електроенергії на 434 млн. доларів.

Тепер це вже історія. Напрочуд позитивна її сторінка. За десять місяців нинішнього року наші електростанції знизили виробництво на 5,4%. А от у жовтні трапився обвал: виробництво впало одразу на 11,2%. Ще у жовтні ми почали припиняти експорт: спочатку «відключили» Молдову, потім Білорусь. Причина одна — самим не вистачає...

Купимо в Росії, аби постачати на «російський» Донбас

Найзгубніший вплив на нашу енергетичну галузь виявила війна на Донбасі. Традиційні джерела надходження вугілля, хоча й недешевого, опинилися в руках Росії і її потішних «республік». В України залишилося два виходи: або заміняти вугілля, або диверсифікувати шляхи його надходження.

«Виробництво електроенергії газо-мазутними блоками українських ТЕС обходитиметься у 2,3 раза дорожче, ніж виробництво на вугільних блоках: 2 гривні за кіловат-годину на газі у порівнянні з 85 копійками на вугіллі», — сказав екс-голова Національної комісії регулювання енергетики і колишній голова «Київенерго» Сергій Титенко. За його словами, досвід станцій, які упродовж кількох останніх років працюють на газі, є стовідсотково негативним.

«Трипільська ТЕС уже кілька днів працює на газі. Це вимушений крок, оскільки через відсутність вугілля не змогли включити вугільний блок, а газовий був потрібний для покриття потреби в електроенергії у так званому Київському енерговузлі. Щодня вони спалюють більше ніж мільйон кубів гостродефіцитного газу. А це вже біда сама по собі», — сказав екс-чиновник. На думку Титенка, ми маємо купувати вугілля, навіть якщо воно виявиться трохи дорожчим, ніж коштувало би видобуте на Донбасі. Адже газ усе одно виявиться ще дорожчим.

Але намагання України перейти на постачання африканського вугілля виявилося зірваним. За багатьох нез’ясованих обставин. Відтак енергетичний сектор отримав потужний удар у сонячне сплетіння. Такий, що може взагалі зруйнувати не лише провідну галузь економіки, а й підвалини нашої незалежності. Бо обходитися без газу і світла водночас Україна точно не зможе.

Відтак, опинившись у безвиході, Україна змушена буде домовлятися з Москвою ще й про купівлю електричної енергії. А подібні перемовини ніколи не обходяться без яскраво вираженої політичної складової. «Залишається відкритим питання, яку ціну виставить Росія за свою електроенергію», — каже незалежний експерт з енергетичних питань Володимир Саприкін. За його словами, єдиний шлях, аби вирватися з російського капкана, — відключення Криму і Донбасу від нашої енергосистеми.

«Безумовно, Україна на це не піде, — переконаний Саприкін. — Адже існують певні домовленості, певні зобов’язання. А тому треба закуповувати вугілля. А «готову» електроенергію — тільки в Російській Федерації. Тут уже діватися нікуди». Втім Україна вже розпочала знижувати обсяги постачання електроенергії до «острова Крим». Так, з початку нинішнього місяця компанія «Укрінтеренерго» повідомила про нові ліміти. Під час ранкового (з 8-ї до 10-ї години за київським часом) і вечірнього (з 18-ї до 22-ї години) максимумів навантаження становитиме щонайбільше 300 МВт. У денній зоні — 500 МВт. В нічний час — до 600 МВт. Якщо ж споживачі не виконуватимуть ці ліміти, передачу електроенергії до Криму зупинять повністю.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Вугілля агресора краще «гріє» українців?

Напрочуд загадковий скандал, який фактично зупинив експорт південноафриканського вугілля до нашої держави, вніс «неоціненний» вклад у «дірку» в українському енергетичному балансі. «На жаль, і цього разу не поталанило помилитися, — каже «УМ» екс-уповноважений Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський. — Доволі примітивною, але результативною виявилася робота прокремлівської агентури з піденноафриканським вугіллям для України. Тепер ми маємо платити майже чверть мільярда доларів США за російське вугілля замість південноафриканського. Тобто — ПЛАТИТИ АГРЕСОРУ! — цим створюється прецедент у цілому світі».

За словами Соколовського, саме такий результат передбачала наша газета вже на другий день після того, як розпочався скандал у Міненерго України у зв’язку з вугіллям iз ПАР. «Неважко було прорахувати всі наслідки цього скандалу. Тепер, хоча б за фактом, варто проаналізувати: чому скандал з імпортом вугілля розпочинався публічно? Чому українські правоохоронні органи публічно оголошують про свою роботу? Це така нова українська практика у розслідуванні злочинів? Чим пояснити таке нетерпіння? Таких запитань можна поставити безліч. Але відповідь одна — це вигідно Кремлю, — каже експерт. — Саме Кремль робить усе для того, аби Україна не стала незалежною від нього державою. Саме тому він запровадив і тримає в українській владі свою «п’яту колону». І примус до імпорту 3,1 млн. тонн російського вугілля — лише маленька складова московського зашморгу на Україні».

Екс-урядовець нагадує: перед аферами з вугіллям був газ. У запасі — ядерна енергетика. «Таким чином, уся українська енергетика використовується Кремлем для впливу на начебто незалежну Україну, — наголошує Богдан Соколовський. — А ми продовжуємо «обурюватися» і нічого не робити з обов’язкових речей. Аналізуючи ці факти, хіба що дуже наївні громадяни не зроблять висновку, що в українську владу завжди запроваджувались і запроваджуються агенти впливу Кремля з метою утримання в покорі українців. У кращому випадку (для Москви) ними є перші особи України. Це часто дублюється міністрами. Якщо це неможливо — їх заступниками.

Отже, з цього випливає, що основним завданням українців (безвідносно до їх етнічного походження) є насамперед виявлення і ліквідація «п’ятої колони» в українській владі. Тільки після цього можна формувати нову державу, робити різні реформи і все інше. У будь-якому іншому випадку існуюча в нинішніх межах Україна, на жаль, приречена на потрясіння, зокрема на розпад, після чого все одно постане питання боротьби з агентами впливу сусідніх держав.

Очевидно, що тепер найпростіше проводити розслідування і упереджувати негативні дії у сфері енергетики, адже і в сфері газу, і нафти, і електроенергетики лише останнім часом (зокрема, роками) вчинено багато антидержавних речей. І робити це мають не керівники відомств або їх керівники, а — винятковоо патріотичні фахівці в галузі права без будь-якого публічного розголошення зараз (в період воєнних дій), маючи на увазі, що остаточні висновки робитимуть патріотичні, об’єктивні суди тоді, коли припиниться агресія проти нашої держави. Всі порушення законодавства слід беземоційно, ретельно фіксувати і, серед іншого, мовчки робити висновки, зокрема кадрові».