Товстолобик майбутнього

12.11.2014
Товстолобик майбутнього

Щоб ласувати рибою, її треба вирощувати.

Попередньо рибний молодняк у спеціальних контейнерах доставили з Дніпровського осетрового рибовідновного заводу імені академіка Артющика на Херсонщині.

«Штучним зарибненням наших водойм ми отримали можливість зайнятися тільки в останні два роки, — розповідає виконуючий обов’язки начальника Миколаївської рибінспекції Сергій Скоропад. — Ситуація на той час склалася критична: через роботу Ташлицької ГАЕС і погіршення екології багато видів риб або вимерли взагалі, або опинилися на межі повного зникнення. Але нинішньої осені на відновлення рибних запасів Південного Бугу та Інгулу з державного бюджету виділили близько 40 тисяч гривень».

Щоб привернути увагу чиновників, рибалки самостійно зайнялися зарибненням уже фактично стерильних водойм Миколаївщини. Волонтери збирали гроші на закупівлю мальків товстолобика, коропа і білого амура. Згодом до цього процесу підключилися Миколаївська обласна Федерація риболовного спорту та клуб підводних мисливців «Інгул». Хоча масовість акції виявилася незначною (вдалося зібрати трохи більше 5 тисяч гривень), влада міста взяла процес зарибнення водойм області під свій контроль уперше за 15 років бездіяльності.

За словами екологів, такі види риб, як товстолобик і короп, украй необхідні українським водоймам: за рік кожна рибина набирає в середньому кілограм ваги та з’їдає від 30 до 50 кілограмів зеленої маси. Харчуючись, вони очищають дно від водоростей і мулу, що робить акваторію річок екологічно чистою.

«Якщо не зарибнювати наші водойми щороку штучно, то вже через десять років річки Південний Буг та Інгул перетворяться на стічні канави і розсадники інфекцій, — упевнений директор Південної філії інституту екології Національного екологічного центру України Олег Деркач. — У нас бувають сезони, коли риба сама викидається влітку на берег через кисневе голодування».

Нагадаємо, цього літа Миколаївщина пережила одразу кілька сезонів, коли був зафіксований масовий мор риби. Пляжі причорноморських курортних міст Очакiв i Коблеве в серпні буквально завалило кількома тоннами дохлої риби. Курортний сезон ледь не був зірваний через реальну загрозу екологічної катастрофи.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>