«Маршалл» для України?

06.11.2014

Європа розглядає можливість масштабної допомоги Україні. Серед проектів, які нині обговорюють у Брюсселі, — «План Маршалла» для порятунку нашої держави. Його втілення передбачатиме потужні інвестиції у найсильнішу галузь вітчизняної економіки — аграрний сектор. Суми, про які йдеться, можуть сягнути десятків мільярдів доларів.

Цьогоріч — погано, у наступному —трохи краще...

Вітчизняна економіка продовжує провалюватися у тартари, але вже не так стрімко, як нещодавно. Підбивши підсумки минулого місяця, Національний банк України поліпшив прогноз падіння ВВП із 8 до 7%. Голова НБУ Валерія Гонтарєва оптимізм свого відомства пояснила так. По-перше, падіння промисловості виявилося не таким сильним, як очікувалося раніше. По-друге, розпочалося зростання у сфері металургії, у тому числі й у зоні АТО. І, нарешті, третя, чи не головна причина, — поліпшений прогноз у сільському господарстві.

Трохи раніше з умовно втішними даними виступив Держкомстат. Так, за його підрахунками, з одного боку падіння економіки у третьому кварталі нинішнього року прискорилося до 5,1% — якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. Але якщо порівняти його з другим кварталом 2014 року, то можна констатувати: падіння уповільнилося із 3,2 до 2,1%. Втім, завчасно тішитися, наголошують експерти, не варто. Адже третій квартал — з урахуванням сезонного фактору — завжди дає кращі показники, ніж, скажімо, четвертий, завершальний у році.

А тому нині урядовці, інвестори та експерти із завмиранням серця стежать, із якими показниками ми підійдемо до фінішу року. Так, Світовий банк вважає, що наш внутрішній валовий продукт упаде до 5%, Міжнародний валютний фонд вважає, що матимемо спад у 6,5%, Європейський банк реконструкції і розвитку стверджує, що Україна піде у мінус 7%. Зросте й інфляція, яка, за різними даними, становитиме 19-22% за підсумками року.

З Нового року всім буде, нехай і не одразу, але трохи легше. За словами аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, наступного року в державі настане часткова стабілізація. Адже промислові підприємства, які традиційно залежали від постачальників на Донбасі, знайдуть інших партнерів для отримання сировини та збуту продукції. Йдеться, наприклад, про металургійні заводи Дніпропетровська, які працюють на вугіллі, тощо.

«Для налагодження нових зв’язків підприємцям потрібно буде 6-8 місяців», — стверджує Жолудь. Окрім металургії, економіка може отримати нову потужну галузь-локомотив — оборонну промисловість. «Якщо держава знайде необхідні кошти, відродяться танкобудівні заводи. Наприклад, харківський, — веде далі експерт. — Це дасть поштовх для створення нових робочих місць і розвитку економіки». На його думку, очікується підйом сільського господарства: будівництво елеваторів, агрофірм, ремонт доріг у сільській місцевості.

«Дайте грошей Україні, врятуйте Європу!»

Утім більшість експертів відзначає: без потужного фінансування ззовні українська економіка далеко вперед не зайде. Європейський банк реконструкції і розвитку пообіцяв виділити на реформування нашої економіки та поліпшення бізнес-клімату 11 млн. євро. Для залучення грантового фінансування створено новий фонд, донорами якого є Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Швейцарія, США, Велика Британія тощо. Раніше голова банку Шевкі Акунер обіцяв вкласти у нашу державу до кінця 2014 року один мільярд євро.

Втім, більшість зарубіжних аналітиків вважає, що це — крапля у морі. Нещодавно великий резонанс на Заході викликала стаття 84-річного інвестиційного гуру Джорджа Сороса «Прокинься, Європо!». Оскільки Сорос нечасто пише для преси, за його словами уважно стежать. Серед головних месиджів фінансиста і філантропа — нарешті, позбутися ілюзій щодо Москви та негайно почати інвестувати в українську економіку. Для початку, на його думку, треба виділити 20 млрд. доларів, а у випадку необхідності — збільшити розмір цієї допомоги.

Цей крок, на думку Сороса, зробить нашу державу незалежною від Росії. А тільки врятувавши Україну, Європа врятує себе. Якщо ж цього не трапиться, то, за словами фінансиста, Путін запропонує Порошенкові в обмін на дешевий газ свою людину на пост Прем’єра та сухопутний коридор до Криму.

Цікаво, що стаття Джорджа Сороса в американській газеті збіглася в часі з «круглим столом», що відбувся у Відні. Найрезонансніша заява заходу, яку зробив екс-віце-президент Єврокомісії Гюнтер Ферхойген, — Брюссель підтримує розробку і реалізацію так званого «Плану Маршалла» для України. Причому, за його словами, цей вид допомоги може запрацювати вже найближчим часом.

«Розвиток української економіки неможливий без доступу до європейських ринків капіталу та інвестицій, — сказав колишній чиновник. — Якщо буде політична воля членів-країн Євросоюзу, то таке рішення ухвалять дуже швидко». За словами Ферхойгена, українська економіка має отримувати допомогу безпосередньо з бюджету ЄС. Процедура отримання коштів така: спочатку український уряд визначає необхідну суму допомоги та інвестицій і готує вичерпні проекти, на які мають виділятися кошти. Фінансуватиметься насамперед аграрний сектор. Адже саме тут криється наш найбільший потенціал: за площею сільгоспугідь ми перебуваємо в десятці країн-лідерів. Так само, як і у переліку лідерів-експортерів аграрної продукції.

ДОВІДКА «УМ»

Як у повоєнні роки

План Маршалла — програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Ініційована у 1947 році держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом. Почала діяти у квітні 1948 року. Метою програми були відновлення Європи після війни, а також протидія поширенню впливу СРСР і соціалістичних держав на країни Західної Європи. Економічну допомогу надавали лише після виконання певних умов у політичній сфері. За сучасними термінами — лише демократичним країнам. У реалізації програми брали участь 17 держав, у тому числі й Західна Німеччина.

Унаслідок реалізації програми щорічна допомога у 4-5 млрд. доларів дозволила за три роки збільшити випуск продукції на 20 млрд. доларів. ВВП Європи за три роки, із 1948 до 1951, зріс на 32,8%.