«Театр — це спроба позбутися власних страхів», — каже на початку документальної вистави «Дерево життя» одна з актрис, волонтерка Наталя з Києва. «Бути непричетним до тих подій, які відбуваються зараз в Україні, означає перейти на сторону ворога», — додає письменниця Леся Воронюк, яка написала сценарій вистави про Майдан та АТО «Дерево життя».

«Мабуть, мені один ген якийсь особливий дістався від пращурів, що на все дивлюся з іронією», — казав колись Петро Осадчук в одному з інтерв’ю. Він і справді, куди б його не закидала доля — в Одеський обком комсомолу чи в ЦК Компартії України, у парламент чи у Національну спілку письменників — на все дивився з часткою здорового сарказму й іронії.

Наприкінці літа видатний хоровий диригент, педагог, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, Герой України, жива легенда українського хорового мистецтва Павло Муравський скромно відсвяткував столітній ювілей. Бенкет переніс на осінь і запланував у Національній філармонії провести творчий вечір, на якому мав намір сам стати за диригентський пульт. За 80 років творчого активного життя в хормейстера було понад тисячу вихованців.