Право на мистецтво

Маленька історія мистецької гавані

Споруда, яка зараз слугує за художні майстерні, будувалась у повоєнні роки як заміська дача полковника Скворцова, але ще на етапі будівництва була продана Українському відділенню Художнього фонду СРСР для розташування Будинку творчості та відпочинку. На той час на прилеглій території розташовувався комплекс споруд, що обслуговували Будинок творчості, — кухня, їдальня та альтанки, які до теперішнього часу не збереглись.

У 1962 році були засновані Творчі майстерні Академії мистецтв СРСР — вищого наукового закладу, який об’єднував діячів мистецтв Радянського Союзу і мав базу в Москві. Академія мала творчі майстерні у кількох ключових містах Радянського Союзу, у тому числі й цю, яка розташувалась на вулиці Сошенка, 33. Ці майстерні були підпорядковані Москві, але працювали там художники Української РСР, в основному це були випускники Київського художнього інституту. Керували майстернями видатні діячі української культури. В жовтні 1990 року майстерні підпорядковувались Міністерству культури України, а з грудня 1992 року — Українській академії мистецтв.

Зараз це творчі майстерні аспірантів Національної академії мистецтв та архітектури (НАОМА). За весь час діяльності мистецької садиби тут працювало багато талановитих художників, представників сучасного українського мистецтва: Михайло Дерегус, Тетяна Яблонська, Сергій Григор’єв, Олександр Дубовик, Михайло Ванштейн.

Звідки чекати підримки?

Відповідно до Генерального плану Києва на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.02.2002 року №370/1804, ділянка за адресою: вулиця Сошенка, 33 належить до території житлової садибної забудови, поверховість проекту якої обмежена до 4 поверхів.

Голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик чомусь не бачить нічого поганого у забудові території навколо художніх майстерень, посилаючись на те, що перші поверхи начебто будуть відводитися художникам-членам Спілки, а частина — аспірантам НАОМА. Хоча зазвичай майстерні надаються на останніх поверхах (це дає підставу вважати, що про майбутнє художників насправді ніхто не дбає).

Ректор Національої академії образотворчого мистецтва й архітектури Андрій Чебикін підтримує аспірантів та ініціативну групу, що опікується долею мистецької садиби. Він вважає неприпустимим знищення будівлі, де фактично творилася історія українського образотворчого мистецтва усього ХХ століття, — це вселяє надію та допомагає аспірантам академії відстоювати свою позицію щодо збереження художніх майстерень.

Та є у цій історії ще одна особа, яка відома своїми вчинками та діями, що сприяли знищенню багатьох визначних будівель столиці, — головний архітектор міста Києва Сергій Целовальник. Він на одному із засідань дав зрозуміти активістам, чиї інтереси він лобіює. На жаль, Целовальник «просуває» позицію забудовника.

За неперевіреною інформацією, стежки від ЖК «Лісова палітра», переіменованого пізніше на ЖК «Белла Віста» ведуть до групи компаній «Укогруп» («Сіті-Груп») та підприємств, які пов’язані з ними. Ця компанія має погану репутацію на ринку нерухомості в Україні. За даними ВГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам», на сьогоднішній день цією компанією не введено в експлуатацію жодного об’єкта будівництва.

Місцеві жителі вирішили відстоювати збереження території. По району розвішані заклики про необхідність протесту. Їм вдячні активісти та радіють, що жителі навколишніх будинків активні. Вони беззаперечно стали ще однією силою, що зупиняє забудовників.

Молоді митці підготували план порятунку

Аспіранти, які працюють у художніх майстернях, нині не мріють про матеріальні внески. У них на думці лише одне — зробити садибу одним з найбільш прогресивних осередків образотворчого мистецтва в Україні та спокійно працювати у своїх майстернях.

Зараз вони першочерговим завданням бачать привернення уваги суспільства до їхньої проблеми. Саме через це проводять не лише мітинги та акції протесту, а й пленери, мистецькі акції, виставки та навіть вдаються до нового методу боротьби — створюють публічний культурний захід «На Сошенка, 33», тим самим залучаючи киян до захисту історичної споруди. Перший пройшов у липні, проте скоро обіцяють провести ще один. Загалом активісти та молоді художники з будинку майстерень провели близко двадцяти акцій проти забудови. Проте вони не зупиняються на цьому.

Нещодавно ініціювали ще і створення освітньо-художнього центру при НАОМА на базі аспірантських майстерень. Це забезпечить інноваційний освітньо-практичний цикл із залученням провідних фахівців для роботи зі студентами НАОМА всіх спеціальностей, комунікативний простір для місцевої громади, що фактично стане новітнім культурним простором Києва та України.

Розробники концепції планують забезпечити діяльність освітньо-художнього центру протягом усього року. Восени та взимку мають намір працювати над дослідно-освітніми програмами, а навесні та влітку їх реалізовувати, організовуючи виставкові та фестивальні проекти, а також творчі симпозіуми.