НОВИНИ ПЛЮС

14.08.2014

Курятину — Іраку. Росія — у хвіст черги

Протягом семи місяців ц. р. до Іраку експортовано близько 22 тис. тонн м’яса птиці, тоді як за аналогічний період 2013 року експорт становив лише 8 тис. тонн. Прогнозовано скоротилася реалізація м’яса птиці до Російської Федерації, куди впродовж багатьох років Україна експортувала найбільше курятини. Залежність від російського ринку планово зменшувалася, і вже в 2013 р. українським виробникам вдалося вдало диверсифікувати ринки збуту. Великим досягненням галузі минулого року став вихід на ринок Євросоюзу. Якщо у 2013 році до ЄС експортували невеликі партії курятини, то, за результатами семи місяців цього року, друге місце у структурі експорту курятини вже посіли Нідерланди, зайнявши частку близько 10,5%. «Офіційно чотири українські підприємства мають право експортувати м’ясо птиці до Росії, проте на практиці з поставками курятини на російський ринок постійно виникають проблеми. Тому вітчизняні експортери, не бажаючи ризикувати, віддають перевагу більш надійним ринкам. Ситуація з м’ясом птиці є хорошим прикладом поступової відмови від російського ринку збуту без значних втрат для галузі за рахунок диверсифікації ринків», — зазначила експерт аграрних ринків Аліна Жарко. Як повідомило Міндоходів, за сім місяців 2014 р. Україна експортувала 85,7 тис. т м’яса птиці на загальну суму 130,2 млн. дол. США. Тільки дохід від реалізації курятини в Ірак становить 36,7 млн. дол. США — 28% від загальної вартості експорту м’яса птиці.

Не штрафуйте хліборобів під кулями!

У Донецькій та Луганській областях працюють близько 4 тисяч сільськогосподарських і майже 300 переробних підприємств. У 2013р. їх частка у валовому виробництві м’яса становила 7,4%, молока — 5,3%, зернових і зернобобових культур — 5,6%. У виробництві аграрної продукції у цих областях задіяні більше 52 тис. людей (7,9% від загальної кількості працівників сільського господарства в Україні). Зважаючи на складні умови, в яких доводиться працювати аграріям на цих територіях, вони просять лібералізувати законодавчі санкції щодо суб’єктів господарювання, які проводять свою діяльність у зоні антитерористичної операції. Український клуб аграрного бізнесу ініціював звернення до профільного комітету ВР iз пропозиціями змін до законодавства, які дозволять не застосовувати штрафні санкції до суб’єктів господарювання, що проводять фінансово-господарську діяльність на небезпечних територіях Донецької та Луганської областей. Це, в першу чергу, відміна пені за кредитними зобов’язаннями, надання таким суб’єктам відповідного податкового статусу, а також врегулювання відносин iз контрагентами, що перебувають на території проведення АТО.

Добрива в ціні

За результатами моніторингу цін на мінеральні добрива вітчизняних хімічних підприємств, проведеного Мінагрополітики, станом на 18 липня 2014 року певні види добрив зросли в ціні тільки за останні 6 місяців на 10,6—36,1%. Незмінною залишається лише ціна на аміачну воду — близько 1602 грн. Найменшого зростання зазнала ціна на аміачну селітру, що збільшилася на 351 грн., або на 10,6%. Найбільше ж подорожчали: КАС — на 20,7% (до 3321 грн.), амофос (12:52) — на 23,2% (до 6100 грн.) та безводний аміак на 36,1% (до 6935 грн). Серед основних причин — девальвація гривні та подорожчання газу. Згідно з розрахунками асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», вже наявне зростання цін на мінеральні добрива вітчизняного виробництва додасть українським аграріям близько 372,5 млн. грн., або 32 млн. дол. США, додаткових витрат до кінця 2014 року, зважаючи на заявлені підприємствами обсяги поставок. Наразі існують передумови для подальшого збільшення вартості імпортних добрив. Якщо спочатку підвищення цін було зумовлене девальвацією гривні, зараз ситуація ускладнюється через останні рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Зокрема, про триразове підвищення антидемпінгового мита (макс. — 36,03%) на аміачну селітру з Російської Федерації (близько 99% імпорту групи), а також підвищення до 55,29% імпортного мита на складні трикомпонентні добрива з Білорусі (23% від усього імпорту групи). Така динаміка призведе до додаткових витрат аграріїв на суму в понад 700 млн. грн. лише до кінця поточного року. Аграрні асоціації пропонують міністру економічного розвитку і торгівлі скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 1 липня 2014 року № АД — 315/2014/4421-06.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>