Зерно — у прорив!

29.07.2014
Зерно — у прорив!

Колосок — наша надія. (УНІАН.)

В умовах війни, спаду промвиробництва та загальної стагнації чи не єдиним острівком оптимізму в економіці нашої країни залишається аграрний сектор. Після рекордного врожаю 2013 року вітчизняні хлібороби планують зібрати до уявної комори ще одну рекордну цифру — 63 млн. тонн зерна. Таку цифру валового збору зернових у нинішньому році оприлюднив голова «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. Це фактичне повторення минулорічного рекорду, який є абсолютним за всі часи нашої незалежності.
Щоправда, один мільйон одразу доведеться відмінусувати: прогноз робився з урахуванням зібраного на окупованому Кримському півострові. Втім Крим ніколи не був житницею України, і 62 млн. тонн, особливо, враховуючи динаміку експорту, — вселяють неабиякий оптимізм.

Нагодуємо і перегодуємо Європу!

У минулому маркетинговому році — 2013-2014, який завершився у червні — Україна збільшила експорт свого зерна на 42%. Цікаво, що за останні десять років ми збільшили продаж свого збіжжя за кордон на цілих 77%. За попередніми даними Держфітослужби, у минулому маркетинговому році наша держава продала за кордон 32,4 млн. тонн зерна, з якого 9,4 млн. тонн пшениці, 20,1 млн. тонн кукурудзи, 2,5 млн. тонн ячменю.

Отже, наша країна стала третім у світі експортером зерна. Попереду нас тільки США із своїми 72,3 млн. тонн, а також «збірна команда» Євросоюзу, яка за кількісним показником лише трохи випереджає Україну — 38,5 млн. тонн. Нашій країні вдалося випередити навіть такі визнані житниці світу, як Канада (28 млн. тонн), та дві напрочуд потужні представниці південноамериканського континенту — Аргентину (21,9 млн. тонн) та Бразилію (20,1 млн. тонн).

В Українській аграрній конфедерації навіть уклали рейтинг найбільших компаній-експортерів. На першому місці виявилася вітчизняна компанія «Нібулон», не в останню чергу завдяки великим коштам, які ця структура вкладала у логістику — розвивала власний флот на Дніпрі, а також споруджувала мережу зерносховищ на берегах цієї ріки. Таким чином, компанія продала за кордон 4,5 млн. тонн зерна, або 14% від загального обсягу. Трохи менше відвантажили за кордон дві транснаціональні компанії — ADM та «Луї Дрейфус Україна». Активно працюють на вітчизняному ринку також «дочки» великих міжнародних холдингів — «Глінкор», «Бунге» тощо. Державна продовольчо-зернова корпорація продала за межі держави трохи менше трьох мільйонів тонн збіжжя.

Цікаво також простежити напрямки експорту нашого зерна. Лідерство щодо зростання обсягів тут належить Євросоюзу. Так, скажімо, тільки одна вітчизняна компанія у минулому маркетинговому році у 7,5 раза (!) збільшила експорт до Німеччини — із 30,8 до 230 тис. тонн. На 46% більше купують українське збіжжя у Нідерландах: 110,2 проти 75,4 тис. тонн. Інший експортер — «Кернел Трейд» — «відкрив» голландський ринок, збільшивши обсяг зерна до цієї держави у 52 (!) рази! Також у шість разів більше нашого збіжжя вони продали Італії та на 62% більше — Ірландії.

Кримський детектив: частина перша — пародія

Аби втриматися на нинішньому рівні, Україні, як стверджують експерти, треба напрочуд активно розвивати логістику та інфраструктуру. Залишившись без кримських портів, наша держава змушена активно розвивати перевалочні бази на півдні материкової України. Анексія Криму позбавила нас 5 із 18 морських торгових портів. А нестабільність на сході держави ставить під загрозу стабільність вантажопотоку через порти Азовського моря. Як заявив міністр аграрної політики і продовольства України Ігор Швайка, відвантажувати своє зерно на експорт ми будемо без залучення кримських портів.

Не вийде на міжнародний ринок і збіжжя, вирощене в анексованому півострові. Якщо, звичайно, не вважати експортом регіони Російської Федерації, які чисто теоретично можуть бути у ньому зацікавлені. Адже Росія і сама є потужним виробником та експортером зернових, а свого часу навіть розглядався проект так званого причорноморського зернового пулу — разом з Україною та Казахстаном. Яке місце у структурі їх врожаю займе вирощене на «новопридбаній» території, яким буде його собівартість та конкурентоздатність, враховуючи об’єктивну реальність та останні тренди у міждержавних стосунках, не говорять наразі навіть російські експерти.

Проте свою напрочуд чітку позицію висловило наше Міністерство аграрної політики і продовольства: будь-який експорт кримського зерна є незаконним! Таким чином, влада прокоментувала заяву Россільгоспнагляду, буцімто кримське зерно вже нині активно купують Саудівська Аравія, Кіпр і Туреччина. Так, нещодавно це відомство заявило: з 11 по 18 липня з Криму вивезли 9,9 тис. тонн ячменю та 1,7 тис. тонн гранульованих висівок.

Це стало вже другим повідомленням про успішні міжнародні зв’язки Криму — попри санкції світу. Спочатку Москва похвалилася, що «Кримнаш» продав цілих 27 тис. тонн зерна нового врожаю. Міністр Швайка дав наказ з’ясувати деталі. «Я не знаю, як вони могли експортувати, — здивувався чиновник. — Адже це суверенна територія України. А без українських фітосанітарних сертифікатів цього зробити неможливо». «Угоду провели відповідно до сертифікату Митного союзу (!!!) «Про безпеку зерна», — відповіли Києву у Россільгоспнагляді, зводячи ситуацію до абсурду.

Наші почали з’ясовували також, яка ж компанія могла спробувати зайнятися нелегальщиною. «Спочатку стверджувалося, що це — українська компанія. Потім ця компанія, не хочу оприлюднювати її назву, заявила, що це не вона, що це російська фірма відвантажила збіжжя», — сказав Швайка, коментуючи цей детектив.

Крапку в історії поставило українське МЗС. Виявилося, що Росія, розповідаючи про кримські успіхи, зробила традиційно — збрехала. «Посольство України у Саудівській Аравії отримало підтвердження щодо недостовірності інформації про нібито експорт кримського зерна до королівства», — повідомили у міністерстві. Про чітке дотримання рішення Ради Європи, яке забороняє імпорт товарів iз Криму, заявив також Кіпр.

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА

Самі з’їдять... І трохи понадкушують!..

Вирощене на окупованій території збіжжя, за великим рахунком, нікому не потрібно. Таку думку озвучила експерт аграрного ринку Марія Колесник. «Кримське зерно теоретично можна було би продавати до Росії, але зерном Росію забезпечує Кубань, — сказала аналітик. — Тож його реалізовуватимуть на внутрішньому ринку. На цьому будуть спекулювати, і ціни (закупівельні. — Ред.) будуть нижчі, ніж на світовому ринку».

Як стверджує експерт, потенціал для розвитку будь-якого аграрного виробництва у Криму впирається у стіну санкцій, які запровадив світ. Адже весь світ визнав Крим окупованою територією. «Росія вже ухвалила рішення перетворити Крим у гральну зону, — сказала Колесник. — Тому нікого не цікавитиме Крим як виробнича структура. Це буде такий регіон, де вироблятимуть лише стільки, скільки можна дуже швидко з’їсти».