«Золото» пам'яті товариша

26.08.2004
«Золото» пам'яті товариша

Валерiй Гончаров на «золотих» брусах. (Фото РЕЙТЕР.)

      Чотири роки тому на Олімпійських іграх у Сіднеї чоловіча збірна України зі спортивної гімнастики посіла високе друге місце. Тоді в її складі виступав 23-річний харків’янин Валерій Гончаров, який невдовзі опинився... в канадському цирку, де йому платили значно більше, ніж на Батьківщині. Що спонукало українця повернутися додому, важко сказати, але точно, що не гроші: задоволені канадці були згодні збільшити гімнастові платню, аби він залишився. Проте Валерій побачив по телевізору чемпіонат світу й знову уявив себе на помості; незабаром він здивував своєю появою на базі в Кончі-Заспі головного тренера нашої команди Анатолія Шемякіна.

      Друге місце Гончарова на останньому чемпіонаті Європи й складність його комбінації викликали стриманий оптимізм перед Афінами. Але в потрібний момент Валерій не припустився жодної помилки у надскладній вправі. Хоча й суперники були на рівні: вправи на брусах чудово виконали всі вісім фіналістів, але кращим із них таки став харків’янин. Його перше місце від восьмого відділило всього 0,05 бала! Свою перемогу Гончаров присвятив Олександрові Берешу, який трагічно загинув в автокатастрофі на Обухівській трасі в останній день зими. 29 лютого капітан команди їхав саме до друга сім'ї, Валерія.

      «Звісно, я хотів досягнути позитивного результату на Олімпіаді, але золота медаль усе ж стала для мене несподіванкою, — сказав новоспечений чемпіон. — Я не відразу усвідомив, що здобув «золото», мене просто переповнювали емоції, це був якийсь шок, але, мабуть, я просто відчував себе дуже щасливим. Залишати спорт я не збираюся і настроєний взяти участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні».

      Ця нагорода так і залишилася єдиною в активі українських гімнастів. Непогані шанси поборотися за медаль Валерій мав і на поперечині, але падіння, обумовлене складністю вправи, відкинуло його на останній рядок фінальної вісімки. Утім в Афінах Гончаров і так здійснив подвиг.