Про Майдан і полковника Курца — з перспективи «арабської весни»
Київське видавництво «Ніка-Центр» далі наполегливо ознайомлює нас зі зразками сучасного єгипетського письменства: вийшли третя й четверта книжки серії «Арабські історії». >>
Перша пригода — навколосвітня подорож разом з настільним виданням «Карт» Олександри та Даніеля Мізелінських («Видавництво Старого Лева», 2014). Величезна й важка книга (до 2 кг!), яку і малі, й дорослі розглядатимуть тижнями, не втомлюючись і не знудившись. Ретельно промальовані культурні й географічні маркери 42 країн, з-поміж яких уперше з’явилася Україна. Цілісна й неподільна. А на ній — усе те, чим можна пишатися: собори, парки, міста, видатні особи, національні символи й одяг, майдан Незалежності тощо. Ідеально підходить для вивчення географії світу, наприкінці книжки ще й малюнки прапорів є. Щоправда, таку книженцію не візьмеш із собою в літак чи потяг, одначе в епоху ґаджетів це, здається, не проблема.
Друга пригода — мандри в часі. Історична повість Володимира Рутківського «Сторожова застава» («А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», 2012), ілюстрована художником Максимом Паленком, змусить читачів пережити те, що переживали їхні ровесники періоду Київської Русі. Події відбуваються у двох часових площинах: п’ятикласник Вітько потрапляє до ХІ століття, знайомиться з богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та Добринею, разом із ними захищає Руську землю від загарбників. Рутківський тонко відчуває душі своїх читачів (надто ж хлопчаків), тож у «Сторожовій заставі» будуть і пригоди, і справжня мужність, і трошечки цікавої історії нашої з вами держави. У контексті всього, що відбувається нині в інформпросторі, знати цю історію вкрай важливо змалку.
Третя пригода — політ до «Зміїних гір» разом із Зиґмундом Мілошевським («Видавництво Старого Лева», 2010, переклала з польської Божена Антоняк). Про цю книжку надто мало писали критики, хоча з погляду літнього читання вона практично досконала. Це геть коротке (зважаючи на закони жанру) фентезі про те, як небезпечно часом порушувати правічні заборони. Є двоє головних персонажів, майже ровесників: Філомена та Ерік. Ерікові щойно сповнилося одинадцять, проте це не заважає його батькам відправити сина у важку й небезпечну подорож. Філомена — багата 10-річна принцеса, пестунка долі, яку, втім, не все влаштовує у житті. Дівчинці хочеться свободи, так вона й потрапляє… в полон до Змія. Його, Змієва, історія також непроста, однак про це вже доведеться прочитати у книжці. Повість читається на одному подиху й не займає багато місця у подорожній торбинці.
Четверта пригода змусить поринути з головою у світ українських народних, чи то пак авторських казок. Видано свіженькі «Казки Лірника Сашка» («Зелений пес», 2014) з малюнками Іннокентія Коршунова, якій до пари слід відшукати у книгарнях перший том казок Олександра Власюка з ілюстраціями Олега Петренка-Заневського («Сіма видає», 2011). Дев’ять ілюстрованих казок у фірмовому стилі Лірника Сашка: ідеально скомпонованих для розповіді, дотепних, часом із «перчинкою», часом страшних — цілком у дусі традиційної української казки. Тут діють козаки й жиди, відьми, чумаки й богатирі, незмінні герої нашого фольклору. До слова, ліниві читачі можуть скористатися аудіоверсіями «Казок», що побачили світ у видавництві «Наш формат».
П’ята пригода підхопить тему українського фольклору. «Лісом. Небом. Водою» Сергія Оксеника заслужено називають одним із найцікавіших романів для підлітків, написаних за часи незалежності. Наразі вийшло два томи — «Лисий» і «Леля» («Коник», 2004, 2007), у видавництві «Смолоскип» готують до друку перевидання перших двох книжок серії та прем’єру заключної частини трилогії — «Інженера». Назва говорить сама за себе: головні герої, хлопець і дівчина, проходять складний і небезпечний шлях лісом, небом, водою — усе заради того, щоб урятувати світ від жахливої екологічної катастрофи. Підлітки шукають «живу», незабруднену втручанням людини, воду. У дорозі їм трапляються різні недоброзичливі персонажі української міфології — вовкулаки, Баба Яга та інші. Книжка втягує і змушує переживати за героїв, це чудова альтернатива перекладним книжкам, що ґрунтуються на фольклорі інших країн.
Шоста пригода підсумує нашу фольклорну мандрівку. У списку літератури на літо, найімовірніше, є «Лісова пісня» Лесі Українки. Звісно, якщо читати драму з бібліотечного видання в багатотомнику письменниці, то можна собі геть зіпсувати задоволення від читання. Утім, на щастя, сьогодні є альтернатива: «Лісова пісня» з нестандартними ілюстраціями Поліни Дорошенко («Основи», 2014). Книжка освіжить сприйняття класичного твору й нагадає про те, що його можна читати ще й заради задоволення. Влітку. Співпереживаючи головним героям — Мавці й Лукашу, яким не судилося бути разом. А восени можна буде поділитися книжкою з однокласниками, більшості з яких, на жаль, усе ж доведеться вдовольнитися бібліотечним виданням.
Пригода номер сім поставить своїх читачів перед реальністю: десь не так далеко є діти й підлітки в умовах війни. «На межі можливого» Олекси Білоброва («Грані-Т», 2011) хоч і є доволі голлівудським втіленням історії дітей війни, проте наразі це одна з небагатьох книжок, які порушують болючу тему. Головний герой повісті — 14-річний Хамід на прізвисько Ґлюк (у перекладі з німецької — «щасливчик»), афганець, дитина війни, якій пощастило вирватися з охопленої вогнем країни. Щоправда, втративши всіх своїх рідних. Із цього моменту починається «голлівудська» частина повісті: бойовик із погонями, перестрілками, втечею на мопеді разом із красунею-українкою — простісінько до України, де в Хаміда навіть є родичі. Книжка має по-голлівудськи щасливий фінал, що під час невеселих новин із фронту бодай дає надію на краще.
Київське видавництво «Ніка-Центр» далі наполегливо ознайомлює нас зі зразками сучасного єгипетського письменства: вийшли третя й четверта книжки серії «Арабські історії». >>
Переможців.оголосив 53-й Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість", нагородження відбувалося 2 листопада. >>
Під час виконання бойового завдання на Торецькому напрямку загинув військовослужбовець, письменник, історик і теолог Юрій Канюк. >>
Міжнародний фестиваль «Київський тиждень критики» — восьмий — традиційно у столиці відбувся в кінотеатрі «Жовтень». >>
У Києві до 3 листопада проходить 9-денний легендарний Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», історія якого почалася в 1970 році. >>
Фентезійних творів нині з’являється стільки, що встежити за всіма майже нереально. >>