Щодо Сумщини, то найбільше за інших витрачав, ніж заробляв екс-голова облдержадміністрації Юрій Чмирь. За оцінкою дослідників, стиль його життя у 5,6 раза перевищує офіційні доходи. Можливо, цифра дещо завищена, зауважує учасник моніторингу з Сумщини Михайло Лековкін. Бо до статків поза декларацією пану Чмирю зарахували й 19 тис. доларів, що знайшли в його кабінеті вже після від’їзду до Києва.
Нагадаємо, що тоді громадські активісти відстежили спроби винести з ОДА якісь коробки й повідомили про це міліції. Серед багатьох недешевих речей (лише напої чого варті!) були й тисячі доларів. Тоді один екс-заступник пана Чмиря сказав, що гроші належать йому.
На друге місце в області дослідники поставили заступника голови ОДА Віктора Чернявського. На їхню думку, його стиль життя перевищує доходи в 3,5 раза. Третє місце присудили екс-меру обласного центру Геннадію Мінаєву — 1,5 раза.
«Часом декларації просто дивували своєю неграмотністю, — розповідає Михайло Лековкін. — Дехто здавав їх із суцільними прочерками. Себто людина ніде не живе і зовсім не отримує платні? Повірити в це важко, проте такі «попелюшки» серед українських політиків є».
Свідомо чи несвідомо заповнювалися ті документи, але викликати вони можуть не довіру до чиновників, а хіба скептичну посмішку. Дехто ж продемонстрував малограмотність. Скажімо, людина декларує, що має чотири вантажівки. А от у графі, де мають бути вказані витрати на утримання машин — прочерки. Не їздять? Не обслуговуються? Зрозуміло, що такою помилкою чиновник шкодить собі сам.
Можливо, для посадовців варто проводити тренінги із заповнення податкових документів. Бо ж прикро: якщо вони не можуть дати лад власним справам, то як із нашими спільними проблемами розберуться? Здавалося б, чи варто говорити про справи днів минулих і про посадовців, які в більшості своїй — хто де? Варто, вважають громадські діячі, бо нова влада повинна пам’ятати, що за нею стежать і не дадуть iз легкістю дурити громаду, «випікаючи» чергові золоті батони.
Потребує уваги й інше. Як взагалі можливе настільки недостовірне декларування доходів? «Проблема в тих прогалинах законодавства, які ми маємо, — каже Ольга Різенко. — Немає єдиної системи, за якою можна контролювати чиновників. По суті, контроль за майновими деклараціями службовців узагалі відсутній. Як і механізми виявлення недостовірних даних, за які не передбачені санкції. А максимальний розмір штрафу за неподану декларацію становить смішні 435 гривень».
Отже, потрібно, щоб механізм контролю був досконалим. Хто його здійснюватиме? Звичайно, це має робити громадськість. Але й на рівні держави така схема контролю має існувати. Нині громадські активісти спільно з Міністерством юстиції України працюють над нововведеннями на законодавчому рівні, які мають врегулювати конфлікт інтересів публічних службовців і запровадити ефективний фінансовий контроль за їхніми статками.
Ідеться й про посилення відповідальності за неправильні дані, й про створення загальнодержавної електронної системи майнових декларацій службовців із вільним онлайн-доступом до неї усіх охочих. Є пропозиції щодо створення Національної комісії з питань запобігання корупції, до функцій якої входитиме й перевірка декларацій службовців та їх фактичного способу життя. Щодо останнього, то відразу виникає зрозумілий скептицизм. Створити ще одну структуру з контролю за іншими структурами? І скільки часу знадобиться, аби вона теж стала корумпованою? — пролунали репліки на презентації моніторингу в Сумському обласному прес-клубі.
А втім, влада має щось робити в цьому напрямi, будувати механізми, що не даватимуть корупційного збою. Аби здобувати повагу та довіру до себе. Бо ж українці останнім часом дуже недовірливі...
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
