Нардепів восени рахують

24.06.2014

Верховна Рада України VII скликання наближається до свого дострокового кінця невідворотно, неначе «Титанік» до айсберга. Звісно, немає гарантій, що буде проголосовано якийсь із проектів постанов про добровільний саморозпуск парламенту. Але прагматизм менеджера Петра Порошенка не залишає сумнівів у тому, що механізм для перевиборів знайдеться.

«Президент у своєму мирному плані пропонує зміни до Конституції, які будуть гарантувати широкі права регіонам і децентралізацію... Серед цих пунктів — дострокові місцеві і парламентські вибори, які, на думку Президента, мають пройти восени цього року», — повідомила днями народний депутат від «УДАРу» Ірина Геращенко, уповноважений представник Президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях.

Відтак є підстави прикинути шанси різних політичних сил на потрапляння до нової ВР.

Багато чого залежатиме від системи виборів — наскільки суттєвою буде мажоритарна складова і чи будуть списки відкритими. Нагадаємо, такими їх обіцяв зробити сам Порошенко, йдучи назустріч вимогам громадськості. Натомість, скажімо, Юлія Тимошенко наполягає на закритих списках із їх попереднім обговоренням, а інакше, мовляв, буде «та ж сама мажоритарна система, тільки в профіль», і в округах «працюватимуть корупційні гроші».

Утім навіть з урахуванням суто пропорційної моделі виборів «Батьківщині» наразі не випадає сподіватися на великий ужинок. Значна частина депутатів «біло-сердешної» фракції орієнтується не на Юлію Володимирівну, а на Арсенія Яценюка, який знайшов себе на посаді глави уряду і якого пообіцяв не чіпати Президент Порошенко. Крім того, чимало знакових політиків і політтехнологів перекочували з табору Тимошенко до переможця президентських виборів. На цих виборах Леді Ю набрала в три-чотири рази менше, ніж сподівалася, — всього 12,8%. Можна, звісно, говорити, що рейтинг Тимошенко зараз нижчий, ніж рейтинг її партії. Однак слід враховувати, що в ключовому регіоні — столичному — на виборах до Київради «Батьківщина» набрала всього 4% голосів.

Схоже, крах режиму Януковича мав своїм наслідком падіння і рейтингу «Батьківщини» — як партії, що багато років існувала у свідомості виборців як своєрідний «супровід» партії влади. Окрім банального набридання, у пам’яті залишається і схема «ПРіБЮТ» 2008 року — із проектом поділу Тимошенко і Януковичем влади в Україні аж до 2028 року, і корупційний шлейф за багатьма «тимошенківцями» і самою лідеркою.

За словами позафракційної Інни Богословської, «Батьківщина» знає, що її результат на перевиборах буде суттєво меншим від попереднього, тому буде їх тихо саботувати.

Цим самим займається й Партія регіонів. Точніше, те, що від неї лишилося. Якщо в 2012 році партія Януковича — Азарова отримала на виборах 30%, то на початку квітня 2014-го соціологічна група «Рейтинг» нарахувала їй лише 6%, причому опитування тоді ще проводилося і на Донбасі, і в Криму.

У ніші Партії регіонів планує черпати ресурс і натхнення Партія розвитку України, чий установчий з’їзд відбувся в Києві минулої суботи. ПРУ взяла абревіатуру на пам’ять про колишню партію влади, і навіть співзасновник цієї політичної сили Сергій Ларін, екс-заступник голови адміністратора Президента, у вступному слові обмовився «за Фрейдом» і назвав ПРУ «партією розвитку регіонів України». Тіньовим провідником партії є екс-глава АП Сергій Льовочкін, який має щодо ПРУ вельми амбітні плани. Важко сказати, чи багато голосів зберуть «центристи» з партії, яка так очевидно використовує багаж скомпрометованих «Регіонів», хоча сама «Регіонами» не є, базових областей та владних важелів не має.

Вірні супутники «регіоналів» — комуністи, згідно з даними соціологів, узагалі не долають прохідний бар’єр. Доля цієї фракції навіть у нинішньому парламенті висить на волосині після виходу з неї єдиного мажоритарника Оксани Калетник, та ще й СБУ активно «копає» під КПУ, вишукуючи докази незаконної діяльності партії. А їх чимало. Досить сказати, що фракція Компартії у Луганській облраді в повному складі перейшла до так званого «парламенту ЛНР».

На перший погляд, все складається добре в партії «УДАР» Віталія Кличка. Партія отримала одноосібну більшість у Київраді, її лідер став мером столиці та асоціюється з новообраним Президентом. Проте не варто забувати, що після потрапляння у владу рейтинги політиків рідко коли йдуть угору — набагато частіше відбувається навпаки. Тому мерство Кличка і президентство Порошенка можуть зіграти з «УДАРом» злий жарт на дострокових виборах. Та й Петро Порошенко вже готує під ці вибори новий проект — партію «Солідарність». Політична сила, яка існує тільки на папері, за результатами соціологічних опитувань у березні отримувала 17% й демонструвала тенденцію до зростання підтримки. Проте чим пізніше пройдуть вибори до ВР, тим суттєвіше даватиметься взнаки розчарування електорату в Петрові Порошенку.

Не виключено, свій пік 25 травня пережив і Олег Ляшко з його популістським проектом «Радикальна партія». 9% підтримки невідомих «радикалів» у Києві схоже на якесь потьмарення. Можливо, прояснення настане після того, коли до виборців дійде, зокрема, й така інформація: батальйон «Україна» Олега Ляшка, який нібито «воює» на Донеччині, насправді є віртуальним — не має зброї і складається з 30 осіб. Принаймні про це говорять хлопці з бойового батальйону «Донбас», із якими любить фотографуватися Ляшко з метою реклами.

«Радикальні» відсотки мають комусь перетекти. Кому — ось питання. «Правому сектору»? Навряд. Навіть на хвилі найбільшої розкрутки після подій на Майдані лідер «ПС» Дмитро Ярош набрав на президентських виборах лише 0,7%.

А ось у ВО «Свобода» впевнені, що зможуть не тільки повторити результат перегонів 2012 року, а й перевершити його. Тривожним дзвінком є всього 1,16% Олега Тягнибока на виборах Президента, але на паралельних місцевих виборах «Свобода» показала досить пристойний результат — зокрема, вперше потрапила до Київради. Важливим плюсом в очах виборців буде також ідеологічна послідовність партії.

Також експерти сходяться на думці: небачений підйом патріотизму, який останнім часом спостерігається в Україні, дає додаткові шанси на успіх саме націоналістичним, послідовно проукраїнським силам.