Стародавній Успенський собор у Каневі повернуто в держвласність
Київську митрополію УПЦ (МП) суд зобовʼязав повернути в державну власність обʼєкт культурної спадщини національного значення — Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття. >>
Наприклад, до авторства залучили практично всіх «давників» — фахівців з нашої доґутенберґівської літератури: київських, львівських, харківських, одеських, донецьких професорів. А ті наукові авторитети, що не представлені у першому томі, саме в цей час працювали над авторськими історіями давнього українського письменства, як-от Михайло Наєнко та Юрій Ковалів. Проте обидва з великою шаною говорили про з’яву свого колективного «конкурента»: перший назвав її не просто великою (майже тисяча сторінок), а величною роботою, і радів, що ніде немає і сліду фальшивої концепції трьох братніх народів, «один з яких по досі присвоює собі половину цього тому». Другий також погоджувався, що так званої древньоруської літератури немає, бо просто тоді ще не існувало Московської Русі. І закликав надалі пильніше придивитися до «протоукраїнської літератури», зафіксованої у писанках, вишиванках та іншій орнаменталістиці, котру Ю.Ковалів вважає за нерозшифроване письмо.
Директор Інституту літератури Микола Жулинський назвав головними прикметами нової історії давнього українського письменства поєднання колись забороненого материкового та діаспорного літературознавства в єдину дослідницьку систему і зняття з наукового дискурсу російських ідеологічних догм. Ну й усі говорили про небачену досі повноту тогочасного літпроцесу, представлену не лише високими зразками, а й, як мовили б нині, розважальними творами на зразок перекладної середньовічної легенди про графа Дракулу. Головним же «героєм», редактором-реалізатором усього 12-томового проекту визнано академіка Віталія Дончика, котрий колись починав журналістом в «Літературній Україні»; понад тридцять років був знаний за провідного критика: під час «перебудови» створив політичний текст, що вплинув на нашу новітню історію — Програму Народного руху; 1996-го отримав Шевченківську премію як співавтор «Історії української літератури ХХ століття» (тоді ж лавреатами стали ще двоє учасників нинішньої презентації — Ю.Ковалів та М.Наєнко).
Оголошено, що найближчим часом вийде друком 4-й том «Історії української літератури»: дослідження літпроцесу шевченківської доби, де науковим редактором є Іван Дзюба.
Київську митрополію УПЦ (МП) суд зобовʼязав повернути в державну власність обʼєкт культурної спадщини національного значення — Успенський (Георгіївський) собор ХІІ століття. >>
Подкаст «Палітурка», присвячений творам зі шкільної програми запустили Український ПЕН та The Ukrainians Media: чому вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні. >>
За кілька сотень кілометрів від лінії фронту, в місті Луцьк, пробилася життєдайним паростком ошатна книжка «Кобзарі». >>
У ці дні в багатьох містах нашої країни відзначають Новруз. >>
Сергій Жадан уже давно перебуває на поетичному п’єдесталі. >>
Дерев'яний храм Святого Архистратига Михаїла, внесений до списку архітектурних пам'яток національного значення, повністю згорів під час пожежі в селі Сможе Стрийського району Львівщини >>