У черзі за Надією

27.05.2014
У черзі за Надією

Патріотичний дух господарів підтримували навіть домашні улюбленці. (з мережі «Фейсбук».)

Ці вибори можна було порівняти з 2004 роком, коли українці на повторних виборах вистоювали кількагодинні черги в судах для того, щоб підтвердити своє право на волевиявлення. Цього разу проголосувати за півгодини вважалося за щастя, особливо в Києві, де громадяни отримували одразу чотири бюлетені — на вибори Президента, мера столиці, партійні списки до Київради та списки мажоритарників. Дехто вистоював по 3,5—4 години. «Ну що, друзі мої, це були воістину сакральні вибори. Я особисто відстояв чотири години в задусі тісного й переповненого шкільного спортзалу, де розташувалася дільниця. За цей час — жодного бурчання, скандалів, негативних емоцій. Люди стояли, як на всенощній, — з якимись зосередженими і просвітленими обличчями, на яких читалося так багато всього. Вдивлявся в обличчя і думав: як же я люблю вас, мої земляки, сусіди! Заради віри і надії ви готові стояти на майданах і виборчих дільницях, аби тільки щось змінилося в нашій країні», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» народний артист України Анатолій Матвійчук.

Цікаво, що чи не вперше в історії незалежної України нарівні зі своїми виборцями багатогодинні черги вистоювали і кандидати в мери, в президенти та інші VIP-персони — ще півроку тому для них обов’язково зробили б «зелений коридор», супроводжуваний спалахами фотокамер. «Моїми сусідами по черзі виявився Леонід Данилович Кучма та пані Людмила, і ми всі 45 хвилин простояли, мило бесідуючи», — поділилася з «УМ» журналістка «Радіо «Свобода» Богдана Костюк. Через низьку пропускну здатність дільниць участь у виборах змогли взяти лише 62% киян, хоча деякі дільниці працювали по 2-3 години після закриття, щоб дати змогу проголосувати всім, хто прийшов до 20:00, але не встиг узяти бюлетень. «Хочу вибачитися перед киянами за черги на виборчих дільницях. Безумовно, для цього є певні об’єктивні причини — необхідність видачі виборцям відразу чотирьох бюлетенів. Востаннє таку кількість бюлетенів видавали ще у 2006 році», — виправдовувався на своїй сторінці у «Фейсбуцi» заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Цього разу вибори перетворилися на своєрідний патріотичний флеш-моб — багато людей прийшли на дільниці у вишиванках. Одна жіночка навіть убрала у вишиванку свою кицьку і так прийшла на дільницю. «Нас на виборчій дільниці у вишиванках за півгодини виявилося п’ятеро. Після голосування зустріла ще одну жінку у вишиванці з маленькою донечкою в українському строї. Дівчинка була така метка й весела, що всі дорослі мимоволі слідкували за її кружлянням по залу. І нехай нас було не так уже й багато, але, впевнена, гарний початок нової традиції ми заклали», — поділилася з «УМ» Анжеліка Рудницька.

У багатьох напередодні виборів були побоювання, що вибори не відбудуться, чи будуть масові фальсифікації. Особливо після того, як з’явилася інформація, що система «Вибори» зазнала хакерської атаки і працює з перебоями. «Технічні збої, що виникли в роботі системи «Вибори» 22 травня, були викликані комп’ютерною програмою, досить витонченою, вишуканою настільки, що вона однозначно не могла бути розроблена однією людиною. На цей час у нас є всi підстави вважати, що ця комп’ютерна програма або вірус були розробленi спецслужбами однієї з розвинених країн світу», — заявив голова ЦВК Михайло Охендовський на брифінгу в суботу.

Причина цього збою і «батьки» невідомого вірусу стали зрозумілими в неділю, коли російське телебачення почало давати «картинку» з сайта ЦВК, за якою лідером президентської гонки став... лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош (це при тому, що насправді цей кандидат набрав менше одного відсотка). Про те, що саме ця картинка була заготовлена заздалегідь і зберігалася на ресурсах Росії, а о 20:00 вона мала висвітитися й на сайті ЦВК, розповів учора на брифінгу і голова Держспецзв’язку України Володимир Звєрєв. Однак наші спеціалісти встигли запобігти цій кібератаці й усе налагодити.

Інтернет одразу ж заряснів жартами на кшталт, якщо росіяни жити не можуть без Яроша, то потрібно його призначити послом України в Росії. І цей сміх остаточно зняв напругу — вибори відбулися, і колесо історії назад не відмотаєш. А якою вона буде — залежить багато в чому і від кожного з нас. Попіл Майдану стукає в кожне серце.