Фестиваль помідорів

15.05.2014
Фестиваль помідорів

Богдана Бенюка на творчому вечорі в київському Будинку художника закидали помідорами. Невідомі сиділи в різних сторонах залу. Наприкінці вечора в один момент атакувальники піднялися і просто в обличчя актору театру і кіно, народному артисту України, лауреату Шевченківської та Довженківської премій полетіли червоні плоди. Депутат від партії «Свобода» поразку витримав гідно — не впав, на відміну від екс-гаранта, що з несподіванки звалився з ніг від яйця. Бенюк включив у собі кнопку актора, витер обличчя від свіжовитисненого соку i сказав: «Провокація! Не звертайте уваги». А тоді запитав сам себе: «Але де вони взяли помідори ранньою весною?».

Це сталося на початку квітня, коли помідори коштували близько 30 гривень за кілограм. Хлопці не пошкодували коштів, бо хотіли донести до актора, щоб не пхався в політику. Жбурляючи помідори, молодики вигукували: «Ганьба!» і «Здай мандат!». У червні овочі трохи подешевшають. І фестиваль помідорів обіцяють продовжити. Цього разу атака емігрує до Львова на виступ Ані Лорак. Співачка анонсувала сольний концерт в Оперному театрі. У соціальних мережах уже сьогодні закликають бойкотувати Ані Лорак. Активіст Економічної бойкотної ініціативи Олег Радик радикальний у своїх висловлюваннях: «Люди чомусь схильні до того, щоб зустріти Ані помідорами. Вона агітувала за Митний союз і гавкала проти Майдану. У нас немає претензій до творчості чи голосу співачки. Вона як громадянка України має абсолютне право до нас приїхати. Але ми як громадяни України хочемо нагадати їй позицію щодо Майдану, нагадати, що завжди треба залишатися громадянином».

Активісти заявляють, що придбають квитки на концерт: «Ми не будемо просто ігнорувати». Що ж виходить? Як бойкотувати товари з Росії чи з підприємств українських ворогів народу, тоді ми просто ігноруємо та закликаємо не купувати, а як бойкот концерту — тоді «розкошелюємося» на квитки і помідори, йдемо на виступ, слухаємо кілька пісень, нервуємо у залі, а потім ще й вправляємося в овочеметанні?

Якось по-дитячому це виходить. Усім відомо, що за співака ми голосуємо гаманцем. Ніхто не відміняв правило — на колір і смак товариш не всяк. І було б дивно, якби в незалежній державі, де проживає 45 мільйонів, усі мали одну думку і погляди, всі підтримували Майдан, розмовляли українською, добре вчилися у школі й правильно любили неньку Україну.

Ані Лорак ніколи особливим патріотизмом не вирізнялася, та й мудрістю теж. Вона — типова поп-співачка на теренах України, в репертуарі якої — солодкі пісні про кохання, розлуку, про «без тебе» і «для тебе». Вона з самого початку кар’єри відкрито і послідовно висловлює свою позицію. У 1999 році Ані Лорак закликала: «Голосуй по уму. Голосуй за Кучму!». І робила це тому, бо дійсно так думала. Тож «політичною проституткою» її не назвеш. 1 грудня після побиття студентів на Майдані співачка в Кремлі отримувала «Золотий грамофон». Лорак заявляла, що на Майдані протестують люди, бо їм бракує любові, сама туди не піде і нікому не радить. 25 січня, після перших смертей на Грушевського, вона розважала гостей на весіллі сина екс-спікера Верховної Ради Литвина. Зі своїм чоловіком не розмовляє про політику, бо він — за ЄС, а вона — за МС.

Нещодавно співачка випустила кліп на баладу Володимира Івасюка «Мальви». У Львові не сприйняли цієї роботи, вважаючи, що співачка спекулює на пам’яті Небесної сотні, аби набрати собі незаслуженого рейтингу. І тут запитання до львів’ян: ви де-небудь чули чи читали, щоб Ані Лорак говорила про Небесну сотню? На всіх офіційних сторінках Ані Лорак присвячує кліп «Мальви» Дню Перемоги і Дню матері. У себе на сайті співачка написала: «Я хочу присвятити цю пісню своїй матері і всім матерям, в данину поваги і безмежної любові до вас».

Так, Ані Лорак — патріотична «редиска» і далеко не аналітик. Але вона не фальшивить. І не рве на собі вишиту сорочку, заявляючи, що ця пісня про Небесну сотню. Вона просто виконує свою роботу. І якщо комусь не подобається її спів, її нова чи старі пісні, хай не йде на концерт і переключає телеканал, коли на екрані бачить Аніні «Мальви». Якщо не подобається її «гавкання» в бік Майдану, не варто уподібнюватися стаду, де всі мають одну думку. У демократичному суспільстві кожен має право на власну думку і позицію. «Не визнавати права людини на її громадянську позицію може або дикун, або Янукович (хоча, мабуть, то одне й те саме). Карати людину за те, що вона думає інакше і висловлює свої думки, може Сталін, Гітлер та інші закомплексовані тирани. Ці люди змушують мене повірити, що Україна складається з купи маленьких, але дуже підлих Януковичів», — так міркує мій знайомий із Запоріжжя.

Я не можу йому заперечити. Але і погоджуватися не хочу. Невже-таки Україна — це маленькі мстиві Януковичі? Давайте разом доведемо протилежне. Не моєму знайомому чи Ані Лорак. А собі коханим. Адже суть бойкотування і протесту на Майдані — не в яйцях і помідорах. Чи я помиляюся?