Зниження через знищення

18.08.2004

      Цієї весни все начебто вказувало на те, що цьогорічний урожай буде «на гідному рівні», а уряд, який так «вдало» вивів село з минулорічної зернової кризи, не лінувався робити прогнози щодо тільки-но посіяного зерна, причому майже щотижня змінюючи їх у бік збільшення. Аграрний блок уряду періодично наголошував на тому, що Україна не лише повністю забезпечить внутрішні потреби у зерні, а ще й активно його експортуватиме. Проте банальна істина — не так сталося, як гадалося — спрацювала і цього разу.

      Якщо говорити про зовнішні фактори, звичайно, нерви аграріям, та ще й як, попсувала погода. Як відомо, дощі, які, немов цунамі, пронеслись над країною, до речі, якраз у розпал жнив, не пішли на користь ані кількості, ані якості незібраного збіжжя. Причому до ситуації з ранніми зерновими якнайкраще підходить відоме прислів'я «що нашому добре, то німцю — смерть». Перекладаючи на аграрну мову, можна сказати, якщо кукурудза здатна пережити повені та дощі, пшениця та жито від такої негоди миттєво вмирають. Як повідомляв Укргідрометцентр, опади у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях, а також на Київщині, Черкащині та Миколаївщині лише за тиждень (із 25 липня до 3 серпня) «виконали» місячну норму, а деінде навіть перевиконали в кілька разів. Наприклад, за даними метеорологів, у західних областях кількість опадів становила  від 70 до 245 міліметрів, у центрі — 30-50 міліметрів. А за такого рівня вологи зерно зазвичай проростає і у валках на скошеній площі, і в колосі. Для того, аби зерно зіпсувалось, достатньо навіть 20 міліметрів опадів. Отже, ті поля, які не добив град (на Миколаївщині) і які від цього втратили в кількості, від вологи втратять у якості. В зерні втрачається вміст клейковини, від якої залежить якість випеченого хліба. Не менш «оптимістичние» і зменшення загальної маси зерна на 15-30 відсотків за рахунок «вимивання» цукру, розпаду крохмалю та відтоку пластичних речовин.

      Якщо питання подорожчання зерна на внутрішньому ринку цікавлять лише виробників, а на зовнішніх — зернотрейдерів, то пересічного споживача зазвичай турбує одне — чи подорожчає хліб у магазинах. А ось тут вступає в дію інший гравець — хлібопекарські підприємства. Як відомо, минулого року їм було непереливки: адміністративне втручання в цінову політику звело на нуль рентабельність хлібозаводів. Тоді на ринку хлібобулочної продукції стався переділ сил: дрібні пекарні, яким важко було  витримати подорожчання борошна та штучне стримування цін на продукцію, змушені були піти з ринку, на цьому тлі великі підприємства дещо «піднялись». (Якщо пригадати, лише у листопаді було ухвалено постанову, відповідно до якої виробникам хліба дозволили працювати з п'ятивідсотковою рентабельністю для масових сортів, які загалом займають на ринку 65 відсотків. Як наслідок, у листопаді буханці подорожчали на 36 відсотків, а борошно — на 75.) Зараз дрібні хлібні ПП намагаються підняти голову. Проте у цьому сезоні є інша особливість: минулорічна «голодна фінансова пайка» суттєво підірвала сили і великих пекарських підприємств, отже, грошей на технічну модернізацію виробництва вони не мають. За даними Асоціації хлібопеків, у середньому обладнання на підприємствах працює по 15—25 років. У такому випадку підприємства мають два виходи: або закритись зовсім, або перейти під крило іноземних компаній. «Державне регулювання на зерновому ринку досягнуло свого апогею. Введення фіксованої рентабельності для хлібопекарських та мукомольних компаній фактично знищило більшість вітчизняних дрібних і навіть середніх підприємств, — вважає екс-віце-прем'єр Леонід Козаченко. — Активності на українському ринку зерна просто немає. Реальну ціну збіжжя ніхто не знає. Невпевненість у вітчизняному ринку провокує компанії скорочувати свою діяльність в Україні і вивозити капітали за кордон».

      До того ж, цього року виробників борошняної продукції спіткав іще один неприємний сюрприз: підвищення цін на пальне. Якщо на формування ціни зерна на зовнішніх та внутрішньому ринках він не впливає, то хлібопекарські підприємства це відчувають ще й як. Наприклад, у порівнянні з минулим роком вартість газу збільшилась на 16,5 відсотка, вартість пального — на 35. Ціна ж на хліб поки що залишається стабільною. За прогнозами віце-президента Всеукраїнської асоціації пекарів Євгена Ленга, вони залишатимуться такими протягом наступного маркетингового року. А от знижувати ціни ніхто з пекарів не збирається. За словами Євгена Ленга, підприємства намагатимуться реанімувати виробництво — модернізувати виробничі потужності. Підприємства зможуть нормально розвиватись, якщо держава не адмініструватиме їхню діяльність, вважає він.

      «Усе буде залежати від пекарів, рентабельність виробництва яких спеціально обмежували протягом усього «неврожайного» року, щоб стримати ціни на найбiльш «соціальні» сорти хліба», — прокоментував можливе подешевшання хліба в столиці заступник київського мера Юрій Россада. Між іншим, київський хліб і так відрізняється ціною від хліба в інших регіонах, насамперед за рахунок дотацій міста. А втім, цього року все може змінитись. Так, на хлібному ринку ширяться чутки про неплатоспроможність ЗАТ «Київмлин», кредиторська заборгованість якого перевищує доходи. До 15 жовтня «Київмлин» має закупити 73 тисячі продовольчого зерна цьогорічного врожаю (обсяг тримісячної потреби). Між іншим, на початок місяця борг підприємства становив 30 мільйонів гривень. Звичайно, де в чому міський бюджет допоможе — на закупівлю зерна з нього начебто виділено 65 мільйонів гривень. Проте для роботи підприємства це — крапля в морі. Отже, якщо ціни на хліб у столиці все-таки знизяться, «Київмлину» буде несолодко, як і іншим учасникам ринку.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>