Традиції святкування Великодня: паски, крашанки, писанки, мальованки
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
Митці бачать меморiал Героям Небесної сотні прямолінійним. На одному з ескізів запропоновано зобразити сотню з голками і нитками в руках замість зброї. Мета — об’єднання країни. (з «Фейсбука».)
Тож Міністерство культури України та Київська міська державна адміністрація прийняли спільне рішення «Про проведення Всеукраїнського конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні у м. Києві».
Міністр культури Євген Нищук наголосив, що «на Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелося вимагати права жити. І хоч кулі снайперів — це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались... Так на Майдані з’явилась iще одна сотня — Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну — життя. І для нас є святим обов’язком гідно вшанувати цих Героїв».
За словами Євгена Нищука, на вимогу громади було прийнято рішення про створення меморiалу Героям Небесної сотні. Цей меморiал має стати народною справою, коли кожен охочий зможе долучитися до неї — чи ідеєю, чи голосуванням, чи фінансовою підтримкою. Взяти участь у створенні проекту можуть усі бажаючі, без обмежень фахового рівня учасників. Також передбачено можливість участі у конкурсі громадян інших держав. Підготовка та всі етапи проведення конкурсу будуть широко висвітлюватись на офіційному веб-сайті конкурсу — http://nebesna.kga.gov.ua/. Лише після процесу широкого публічного обговорення проекти будуть винесені на розгляд Ради громадських експертів та членів журі конкурсу.
Асамблея діячів культури України, почувши про відкриття конкурсу на визначення кращої ідеї меморiального комплексу Героям Небесної сотні, б’є на сполох і вимагає зупинити проект. Слід зазначити, що до складу Асамблеї входять діячі культури та активісти Майдану, які з 23 лютого взяли під контроль Мінкульт. Вони щовечора збираються у підвальному приміщенні міністерства на Івана Франка, 19 і напрацьовують принципи системних змін у галузі культури.
Проаналізувавши рішення Мінкульту і КМДА, Асамблея вважає недоречним проведення конкурсу в умоваx політичної ситуації, що склалася в країні. «АДКУ наполягає, що спершу потрібне осмислення і широке публічне обговорення того, що саме відбулося/відбувається в Україні, а не лише опитування стосовно того, як має виглядати сам пам’ятник і де він має бути розміщений. Тому абсолютно неприйнятною є поспішність, з якою організовується конкурс», — у відкритому листі наголошують діячі культури.
На їхню думку, «громадське обговорення в рамках Всеукраїнського конкурсу неможливо провести за такий короткий час, як це запропоновано організаторами (з 23 квітня до 15 травня). Також неприйнятно короткі строки визначено для подачі заявок щодо участі в конкурсі — один місяць (з 15 травня до 16 червня) та для подачі конкурсних проектів — до 22 серпня 2014 року».
З Асамблеєю важко не погодитися, адже з офіційного веб-сайта конкурсу незрозуміло, яким є механізм формування журі конкурсу. Та головне: чи доцільно створювати пам’ятник героям війни, коли війна триває і, за всіма ознаками, далека від завершення?..
Оксана Чепелик, архітектор,
кінорежисер, художник:
— Мене перш за все турбує швидкість проведення конкурсу та обговорень. Все-таки потрібно дати час усім: митцям, бюджету... Слід спочатку відбитися від ворога. Інакше ми отримаємо пам’ятник, але в нас не буде України. Робити меморiал монументальний — це довоєнні форми, довоєнна мова. Сьогодні треба робити меморiал сучасною мовою. Ніякого реалізму. Можна використати промені світла чи щось у цьому дусі. Люди на Майдані гинули за зміни. Вони мають відбуватися на всіх рівнях: як у Верховній Раді, так і серед митців. Тому і меморiальний комплекс Героям Небесної сотні має бути іншим, ніж монументальні пам’ятники, які ми звикли бачити по всій Україні».
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>