Знову брехня?

02.04.2014

Росія запевняє, що відводить частину своїх військ від українських кордонів. Учора про це офіційно заявило російське міністерство оборони. А напередодні в телефонній розмові особисто повідомив канцлеру ФРН Ангелі Меркель президент РФ Володимир Путін.

Спілкування двох лідерів відбувалося в понеділок увечері. Цього разу по його завершенні Меркель уже не називала Путіна «неадекватним». І, якщо вірити повідомленню кремлівської прес–служби, охоче обговорила з ним «різні аспекти ситуації в Україні» та вислухала наполягання на проведенні конституційної реформи й федералізації «заради забезпечення законних інтересів жителів усіх українських регіонів». Ідеться, нагадаємо, про українську Конституцію та уявлення про те, якою вона має бути, президента чужої держави. Насамкінець сторони домовилися «про продовження тісних контактів».

Той факт, що представники міжнародної спільноти спокійно обговорюють із російським керівництвом такі «інтимні» для кожної держави речі, як зміна устрою, деякі оглядачі називають тривожним. Мовляв, не виключено, що вже сама готовність Росії «снізойті» до переговорів із чинною українською владою, яку Москва вперто називає нелегітимною, так потішить вашингтони і брюсселі, аж там будуть готові й анексію Криму «забути», і на федералізацію України «погодитися».

У Брюсселі, щоправда, вчора лунали інші твердження. Там стартував дводенний саміт міністрів закордонних справ 28 держав — членів НАТО. Це перша така зустріч з часу окупації Росією Криму, тож головним питанням порядку денного був саме українсько–російський конфлікт. І надмірних сентиментів, як і особливої довіри до слів Кремля, учасники саміту не виявляли. Нагадаємо, після анексії Криму Північноатлантичний Альянс призупинив військове співробітництво з Росією й обмежив проведення двосторонніх дипломатичних зустрічей. Одне із завдань нинішньої зустрічі — обдумати шляхи ще більшого обмеження співпраці.

Перед початком саміту Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен піддав сумніву інформацію про нібито відведення російських сил від українських кордонів.

«Я не можу підтвердити, що Росія відводить свої війська. Це масивне нарощування військової сили жодним чином не вносить позитиву в деескалацію ситуації, яку ми всі хочемо бачити», — зауважив він перед початком засідання. І вкотре закликав Путіна «відвести війська, виконувати міжнародні зобов’язання і почати з українською стороною конструктивний діалог».

Расмуссен наголосив, що дії Росії з відторгнення Криму від України суттєво змінюють безпековий ландшафт Європи, і «НАТО не може робити вигляд, ніби у відносинах із Росією нічого не сталося». Україну Альянс обіцяє «підтримати політично і практично в рамках чинного партнерства».

«Сьогодні ми продемонструємо нашу відданість принципу колективної оборони НАТО. Оборона починається зі стримування. Отже, ми вдамося до потрібних кроків, щоб чітко продемонструвати світу, що жодна погроза на адресу наших союзників не матиме успіху, — наголосив Генеральний секретар Альянсу. — Незалежна, суверенна і стабільна Україна, віддана демократії та поваги до прав людини, меншин і верховенства права, є ключем для євроатлантичної безпеки. І ми чітко кажемо, що російські дії — неприйнятні».

Раніше Україна передала НАТО список необхідного їй військового устаткування. Над тим, як постачити його в якнайбільшому обсязі і якомога швидше, тепер міркуватимуть окремі країни–члени Північноатлантичного блоку. В неофіційних розмовах, дипломати НАТО наголошують також на необхідності розширення проведення спостережних місій над Польщею та Прибалтикою та можливості встановлення у цих країнах постійних військових баз Союзу.

Альянс також підтримав проведення щорічних повітряних навчань у країнах Балтії. Адже події в Україні викликали серйозне занепокоєння в Естонії, Латвії та Литві, де мешкають великі російські громади.

Окрім того, в рамках міністерського саміту відбудеться засідання комісії Україна — НАТО за участю в.о. глави українського зовнішньополітичного відомства Андрія Дещиці. У своїй заяві Альянс повідомляє, що на зустрічі буде обговорено шляхи підтримки України в її реформах у сфері оборони.

ДО РЕЧІ

Перед самітом глав МЗС НАТО у німецькому Веймарі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн «Веймарського трикутника» — Німеччини, Франції та Польщі. Франк–Вальтер Штайнмайєр, Лоран Фабіус і Радослав Сікорський обговорили українську кризу та у спільній заяві за підсумками цього обговорення закликали НАТО впевнитися у безпеці всіх союзних країн.

Як зазначає Радіо «Свобода», спершу події на Майдані, а потім анексія Криму активізували відносини «Веймарського трикутника» — об’єднання трьох держав, що утворилося після поразки комунізму 1991 року, — з Україною. Саме представники цих трьох держав 21 лютого сприяли підписанню угоди про врегулювання кризи в Україні між тодішнім Президентом Віктором Януковичем та лідерами опозиції.

ЦИТАТА

Франк–Вальтер Штайнмайєр, міністр закордонних справ Німеччини:

— Через 100 років після початку Першої світової війни, 75 років після початку Другої світової війни та 70 років після її закінчення, а також через 25 років після кінця «холодної війни», — у цьому сторіччі не має бути місця жодним змінам кордонів, що можуть вилитися у новий конфлікт.