НОВИНИ ПЛЮС

18.03.2014

З Банкової в музей Ханенків

У п’ятницю в національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків передали 10 картин із Будинку з химерами, що на вулиці Банковій, 10. У 2004 році пам’ятка архітектури, що розташована на подвір’ї адміністрації Президента, була переобладнана для проведення заходів за участю гаранта. Два поверхи будівлі займали службові кабінети співробітників головної служби державного протоколу і церемоніалу. Їхні стіни пустували. Щоб прикрасити інтер’єр, кільком музеям Києва запропонували віддати на тимчасову експозицію роботи в Будинок із химерами. Художні полотна з 2012 року були в тимчасовому користуванні в приміщеннях Державного управління справами (ДУС). Упродовж року музейники регулярно навідувалися в установу, щоб перевірити, чи все на місці. Коли ж влада змінилася і Будинок із химерами втратив свої попередні функції, працівники музеїв попросили повернути роботи у фонди.

Як розповіла співробітник музею Ханенків Олена Живкова, повернуті роботи — це інтер’єрні твори, які втратили художню цінність. «У різні роки вони були кілька разів відреставровані. Годяться для прикрашення порожніх стін. Це другорядні твори, які можна не розглядати. Ми віддали у Будинок із химерами 3 живописні і 7 графічних робіт. Графіку міняли, її не можна постійно виставляти», — пояснює Олена Живкова. Музейниця додає, що Міністерство культури, повідомивши про повернення робіт під їхнім контролем, запустили у пресу мистецьку «качку», щоб презентували свою роботу. Насправді ж їхня роль у поверненні робіт і їх значенні для мистецького світу — мінімальна.

Прес–служба Мінкульту зробила акцент на вартості творів: «Загальна вартість картин перевищує 28 млн. грн. Найдорожчою картиною, яка прикрашала державну резиденцію Президента, стала робота одного з представників французького класицизму, художника, який творив у стилі рококо — Нікола Ланкре. Його картина «Галантна сцена» оцінюється експертами майже в 20 млн.грн. Серед повернутих картин також — «Лавка» (XVIII ст.) голландського живописця Герарда Лоу, яку оцінюють в 4,3 млн. грн. і «Пейзаж» (XVIII—ХІХ ст.) угорського художника Пал Синет–Мерше, вартістю 4 млн. грн.»

Олена Живкова наголошує, що ці роботи давно втратили свою цінність. Вони не можуть виставлятися в одному залі з шедеврами західного мистецтва. Їхнє місце — на полицях у фондах Музею Ханенків. Один день на мольбертах їх презентуватимуть у виставковому залі, а потім передадуть у фонди на зберігання.

«Говорити про вартість музейних творів — це вульгарно і цинічно. Слід відрізняти цінність грошову і художню. Коштовний твір можна відтворити, а художній — повторити неможливо. Тож, коли називають вартість картин, тим самим примітивізують мистецтво», — підкреслює Олена Живкова і просить не вестися на вартість творів, що перевищує 28 млн.грн, а вивчати їхню художню цінність.

Спілка письменників без голови

Минулого тижня група невідомих молодиків у камуфляжі й балаклавах, які назвалися «Правим сектором», увійшли до кабінету голови Національної спілки письменників України Віктора Баранова і примусили його написати заяву на звільнення. Українські письменники Юрій Щербак та Михайло Слабошпицький повідомили, що Баранова назвали «прислужником режиму Януковича» і вимагали відставки.

Письменники впевнені, що такі дії стали наслідком наклепу та брудних інсинуацій проти письменника Віктора Баранова, який сумлінно виконував свої обов’язки. Митці не знають напевно, чи ці молодики насправді є представниками «Правого сектору» чи Самооборони Майдану, адже секретар РНБО Андрій Парубій не підтвердив їхню приналежність до майданівських загонів.

Можливо, на території Спілки діяли провокатори. На думку письменників, відбулося рейдерське захоплення Спілки письменників. Начебто з Віктором Барановим зводили особисті рахунки. «Звичайно ж, ці маріонетки виконують замовлення тих, хто вирішив під революційний шумок здійснити рейдерське захоплення Cпілки письменників», — наголосив секретар НСПУ Михайло Слабошпицький.

Сумська купила російське громадянство своїй доньці

Актриса Ольга Сумська зізналася, що вже заплатила гроші за те, щоб її старша донька Тоня, яка навчається у Москві, отримала російський паспорт.

Про це народна артистка України розповіла Катерині Осадчій у програмі «Світське життя».

«Слава Богу, що Антоніну хоча б не називають бандерівкою у Щукинському училищі. Важко всім нам зараз. Сьогодні навіть ідеться про те, що Антоніна буде змінювати громадянство. Вона зараз цим займається і в неї, я маю надію, буде паспорт громадянки Росії», — зазначила Сумська.

На запитання про те, чи не намагалася вона переконати доньку залишитися у Києві, Ольга відповіла: «Ми вже переживаємо другу революцію. Десять років тому я одна з перших стояла на Майдані. Через це я була звільнена з театру Лесі Українки, і ніхто з тієї влади не захистив. Донька будує своє життя, це її шлях. Вона отримала тут вищу освіту, не знайшла тут роботи і поїхала шукати своє місце під сонцем у Росії. Хай їй там пощастить»

Сумська вже заплатила гроші за те, щоб Тоня отримала паспорт Росії. «Півмільйона російських рублів, але маю надію, що буде менше сума, що ми якимось чином домовимося. Зараз йдуть перемовини з цього приводу», — зізналася актриса. Сумська зауважила, що про зміну громадянства доньки подумувала ще торік. «...Адже отримати роботу з українським паспортом, навчаючись у Москві, нереально. Якщо ти хочеш працювати в російському театрі, а Тоня закінчує Щукінське училище і мріє про сцену в театрі Вахтангова, туди потрапити з українським паспортом нереально. Всі так робили... Це не змінює наших уподобань, патріотизму і любові до батьківщини. Це тільки робочий паспорт, не більше того», — запевнила Сумська.