Роздержавлена держава

      Якщо гора не йде до... депутата, депутат сам приходить до гори. Мабуть, цією східною мудрістю керувались нардепи Петро Порошенко та Валентина Семенюк, коли в середу прийшли на прес-конференцію керівника Фонду державного майна Михайла Чечетова. Питання свої вони ставили дуже чемно, після того, як журналістські були вичерпані.

«Попереду планети всієї»

      А приводом для появи у стінах ФДМУ двох голів — Бюджетного комітету ВР, Петра Порошенка, та спеціальної парламентської комісії з питань приватизації, Валентини Семенюк, — послугувала заявлена тема прес-конференції: «Корекція надходжень від приватизації до державного бюджету України». Михайло Чечетов, як завжди, почав з дифірамбів, процитувавши слова Прем'єр-міністра про те, що приватизація забезпечує прискорений економічний розвиток країни, і підкреслив, що це було сказано на самій Криворіжсталі. «Приїхала комісія МВФ, Світовий банк, і вони збентежені, вони не можуть зрозуміти, як ми змогли такі високі темпи економічного зросту забезпечити?» — вигукував і жестикулював як завжди емоційний Чечетов. І тут же пояснив як: «А тому що є міцна зв'язка парламентської більшості та уряду. Цей міцний тандем бере своє. Якщо вдасться, як говорить Президент, закріпити їхню думку в Конституції, — то п'ять-сім років — і Україна вийде на європейський рівень».

      Слід гадати, що насамперед головний приватизатор, або, як він сам себе назвав, «головний лікар госпіталю, де лікуються підприємства», мав на увазі сумнозвісне роздержавлення Криворіжсталі, не менш відомий Укррудпром, Дзержинку та інші промислові гіганти. Дійсно, п'ять-сім років — і Україні не буде що приватизовувати. Проте цього року уряд (великою мірою — за рахунок ФДМУ) бадьоро рапортує про виконання та перевиконання бюджету. Так, Михайло Чечетов, ледь не задихаючись від гордощів, повідомив, що цього року «ми досягли піку»: довелося навіть переглядати державний бюджет, аби «вмістити» всі прибутки. Так, у первісному вигляді прийнятого бюджету-2004 ФДМУ обіцяв закласти до державної казни 2 мільярди 100 мільйонів гривень, але — непередбачувані обставини! — вже видано «на-гора» 7 мільярдів 600 мільйонів, і це без Укррудпрому. Втім Михайло Чечетов запевнив, що угоди купівлі-продажу саме цього підприємства вже підписані, гроші повинні прийти наприкінці серпня — на початку вересня, і тоді «ми виходимо за вісім мільярдів». (З десяти підприємств Укррудпрому п'ять стовідсоткових пакетів уже знайшли власників, нові хазяї Криворізького залізорудного комбінату ось-ось перерахують гроші, по трьох з п'яти об'єктах, в яких продається пакет, менший за сто відсотків, уже оголошено конкурс). А низьку ціну цього об'єкта («УМ» писала про те, що КРЗК оцінили утричі менше за вартість його активів) образний та красномовний Чечетов пояснив на прикладі рибалок: мовляв, на дрібну наживку можна спіймати велику рибку.

«Телекомна» епопея

      Слідом за Криворіжсталлю, Укррудпромом та іншими з молотка піде гігант зв'язку Укртелеком. Голова ФДМУ запевнив, що Укртелеком приватизують цього року. Голова ФДМУ абсолютно переконаний, що Кабмін «ще раз хоче розібратись в умовах, технічних параметрах, щоби продаж був максимально ефективним і в сенсі надходжень до бюджету, і в сенсі приходу стратегічного інвестора, який забезпечить перспективу розвитку підприємства». («Пінчук уже грошей назбирав», — пошепки зауважила Валентина Семенюк журналістам, що сиділи поруч). Причому у ФДМУ вже знають і орієнтовну ціну підприємства — «три-чотири мільярди гривень, що, по суті, буде, як Криворіжсталь». Трохи менше очікується отримати від приватизації Одеського припортового заводу. «Прийнято політичне рішення про його приватизацію», — сказав Михайло Чечетов на підтвердження своєї тези про те, що він — лише простий виконавець, на чому кілька разів наголошував під час розмови з журналістами. Зараз по цьому об'єкту сформовано комісію, готуються умови продажу, але в тому, що оскарження «політичного рішення» не буде і підприємство таки піде з молотка, сумнівів не виникає.

      «Ми думали, вибори дестабілізують ситуацію в країні, інвестори, відчувши елемент дестабілізації, не підуть сюди, — розмірковував голова ФДМУ, — а насправді в нас такі темпи економічного розвитку, що всі позабували про вибори. Десь навесні була обережність, а зараз іноземні інвестори не скромно стукають пальчиком, а кулаками грюкають — чого ви гальмуєте?!» А ФДМУ якраз і не гальмує. От тільки щодо «іноземності» інвесторів виникають сумніви, особливо на прикладі Криворіжсталі.

«Пролітаючи над станцією «Вибори»...

      Чечетов продовжував з несказанною радістю рапортувати, що вперше за історію незалежної України уряд сам виступив з ініціативою збільшити видаткову частину бюджету за рахунок гіпернадходжень від роздержавлення. «Зараз вони конвертовані у видатковій частині, вони йдуть на виконання соціальних статей: на підвищення зарплат, пенсій, стипендій. Записано в корекції бюджету, що повністю буде виплачено борг із зарплат», — сказав Чечетов і додав, що Фонд держмайна завжди підставляв і буде підставляти свої могутні плечі під держбюджет. І тут-таки підтвердив свої слова цифрами: 70 відсотків видатків пішло на соціальні виплати, а ще 80 відсотків від решти планується пустити на розвиток стратегічних підприємств (мабуть, щоби потім продати їх подорожче вже закордонним покупцям). Причому, аби не виникало різночитань з приводу активності роздержавлення (або розбазарювання) вітчизняних підприємств, Чечетов запевнив, що це ніяк не пов'язано з виборами, лише з активністю інвесторів. «Я вважаю, що наш державний поїзд під назвою «Україна» без зупинок проскочить станцію «Вибори» і з прискоренням буде рухатись далі», — знову ж  таки хвалькувато  сказав голова Фонду держмайна під регіт журналістів.

І тут з'явилась опозиція

      Семенюк та Порошенко все це вислухали мовчки, перечекали запитання журналістів. А далі... Валентина Семенюк уголос зауважила, що Пінчук, імовірно, зібрав гроші вже й на Одеський припортовий, а Укртелеком — ні що інше, як черговий подарунок Катрусі (онучці Президента, яка у відомому анекдоті спочатку плакала, бо хотіла Криворіжсталь). Валентина Петрівна добре підготувалась до прес-конференції, бо навіть узяла з собою стенограму двомісячної давнини, де Чечетов казав про пригальмування приватизації Одеського припортового.

      А от голову Бюджетного комітету ВР Петра Порошенка обурило й інше. По-перше, з приводу «маленького черв'ячка», на який спіймався новий власник і Криворізького залізорудного, і Криворіжсталі. «Закон не забороняв вам реально визначити ціну об'єкта. І коли учасники конкурсу пропонують ціну, яка втричі вища ціни об'єкта, я думаю, по відношенню до цих оцінщиків, безумовно, мала зреагувати Генпрокуратура», — сказав він. А далі Петро Олексійович не поступався емоціями Михайлу Чечетову. «Я з подивом для себе почув, що до нас грюкають у двері інвестори. Я запевняю вас, що жодного інвестора в 2004 році, який би своїми грошима підтримав інвестиційну політику, не існує. На сьогодні абсолютна більшість приватизації проходить саме українськими грошима, — поступово підвищуючи голос, казав Порошенко. — І підстави для цього не в тому паровозі, на який посилається Михайло Васильович, а в тому, що до 31 жовтня забороною участі будь-яких інвесторів (іноземних. — Авт.) намагаються розпродати українське майно». Так поступово прес-конференція Чечетова перетворювалася на прес-конференцію опозиційних депутатів. Порошенко повідомив, що насправді заборгованості з зарплат, на якій наголошував Михайло Чечетов, у державних підприємствах просто не існує, а гасити приватні борги за рахунок держави — це йти всупереч усім законам. «Краще було б погасити частково зовнішній борг, — порадив він. — Але цей уряд на таке не піде, оскільки далі 31 жовтня не думає».

      Для висновків навіть не треба бути дипломованим економістом та спеціалістом з фондового ринку. Якщо цього року задля «піару» уряд розпродасть усе державне майно і за рахунок надходжень до бюджету дійсно підніме зарплати до небачених висот, наступні роки продавати не буде чого. Логічно, що прибуткова частина зменшиться, видатки — пропорційно. А що у такому випадку буде із зарплатами, цінами та рівнем життя ...

      Утiм для нинiшнiх можновладцiв пiсля 31 жовтня — хоч трава не рости.

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

      Фракція «Наша Україна» вважає незаконною приватизацію ВАТ «Криворіжсталь» і повернеться до цього питання, аби порушники закону були покарані. Про це сказав у прямому телеефірі в херсонській студії «5-го каналу» лідер «НУ», кандидат у президенти Віктор Ющенко. За його словами, продаж Криворіжсталі є «крадіжкою, яка не має нічого спільного з приватизацією, що повинна проводитися на чесних конкурсних засадах». Ющенко нагадав, що, за оцінками експертів, вартість Криворіжсталі становить 4-5 млрд. доларів, проте підприємство було приватизовано лише за 800 млн. доларів, відтак фракція «Наша Україна» не визнає юридичним фактом приватизацію комбінату. Віктор Ющенко назвав проведену Фондом держмайна приватизацію Криворіжсталі «фабрикацією умов конкурсу».