Між танками і Вашингтоном

13.03.2014
Між танками і Вашингтоном

Мiнiстр оборони Ігор Тенюх має не тiльки головний бiль iз Кримом, а й широкi можливостi для обговорення армiї нового типу.

Фронтова атмосфера столичного урядового кварталу останніми днями напрочуд яскраво відчувається і в самій будівлі Кабміну. Якщо надворі її створюють залишки барикад, то у приміщенні — тривожний настрій, який формують повідомлення з «Кримського фронту».

Чечня за Перикопом і змішана армія

«Шановні колеги, повідомляю, що Прем’єр–міністр України Арсеній Петрович Яценюк перебуває з робочим візитом у Сполучених Штатах Америки, де планує провести низку офіційних зустрічей на найвищому рівні, в тому числі й iз Президентом США Бараком Обамою», — сказав, відкриваючи вчорашнє засідання уряду перший віце–прем’єр Віталій Ярема.

«Український уряд, як і український народ, був і залишається на тій позиції, що присутність російських військовослужбовців та військової техніки в Криму поза межами розташування об’єктів Чорноморського флоту Російської Федерації є очевидним порушенням підписаних між Україною та Росією міжнародних угод та Конституції України», — урядовець, по суті, проанонсував тему розмови нашого Прем’єра та американського президента. А головним спікером, з яким виявили бажання спілкуватися журналісти перед початком засідання, став міністр оборони Ігор Тенюх. Адмірал, утім, ще раз підтвердив офіційну позицію нашої влади, яку вчора озвучив і Віталій Ярема: росіяни провокують, а ми не реагуємо!

«Росіяни чекають, щоб з української сторони пролунав постріл, і тоді вони отримають змогу діяти за так званим «грузинським» сценарієм. Але українські моряки показали, що вони на провокацію не йдуть, а тому всі спірні питання будуть вирішені мирним шляхом. З нами весь світ!» — патетично заявив Тенюх.

— А якщо не будуть? — перепитали його скептичніше налаштовані журналісти.

— Будуть! — твердо мовив адмірал. — Тому що це наша земля, і ми жодного сантиметра її нікому не віддамо!

За словами командувача Збройними силами, штурми і блокування наших частин відбуваються щодня, і ця ситуація триває вже впродовж кількох тижнів. «Але наші військові виконують присягу, стоять на своїх рубежах, вони забезпечені продовольством — і чекають подальших рішень Міністерства оборони і Верховного головнокомандувача», — сказав очільник збройного відомства.

Рішення, як ми бачимо, треба ухвалювати непросте. «Нині на Кримському півострові знаходиться 18 тисяч 430 військових, — сказав Ігор Тенюх. — Якщо станом на 1 січня 2014 року, коли російське МЗС надіслало нам чисельність своїх баз Чорноморського флоту, їх кількість становила 12 тис. 500 чоловік». Іншими словами, без жодних узгоджень росіяни збільшили чисельність своєї армії наполовину, тобто на 6 тис. бійців. До цього ще треба додати 220 тисяч військових, які «тиснуть» на наші кордони, тобто беруть участь у навчаннях поблизу території України. «Ви, мабуть, знаєте, що позавчора Російська Федерація розпочала наймасштабніше за всю свою історію навчання десантних військ, у яких задіяно до 4 тис. чоловік, — сказав Тенюх. — Ми уважно стежимо за всім, що відбувається у Криму: які види ротації, куди переміщається техніка, тощо».

Як відомо, незалежні експерти нещодавно повідомили: Росія готувалася до війни з 2012 року. Для цього здійснювала ротацію, відправляючи етнічних українців служити вглиб території РФ, замінюючи їх офіцерами із російської глибинки. «Ротація і справді відбувається, — сказав міністр оборони. — Війська спеціального призначення вони заміняють на механізовані батальйони. Також міняють бійців, яких самі росіяни вважають ненадійними. Замість них завозять бійців із Чечні тощо».

Кабінет Міністрів, як і обіцяв, робить усе можливе, аби у цій непростій ситуації підтримати військових Криму. Було виділено 125 млн. гривень на одноразову допомогу — і бійці вже отримали ці гроші. «Наші Збройні сили перебувають у складній ситуації, — констатував Тенюх. — Ми, по суті, створюємо нову армію, яка відповідатиме вимогам часу».

— Ця армія буде контрактною? — уточнили у нього.

— Є багато думок, за якими нам необхідна змішана система комплектування, а не лише контрактне військо. І рішення з цього приводу ухвалять виважене, — дипломатично відповів міністр.

У зоні особливої уваги у Криму — сім’ї українських військовослужбовців. «Коли ми поставили запитання командирам військових частин — а на такий зв’язок ми виходимо регулярно — чи бажають вони, щоби ми вивезли їхні сім’ї, дружини офіцерів одностайно відповіли: ні, вони не залишать своїх чоловіків», — повідомив міністр. І додав, що він щиро вдячний за це рішення.

Третина з 250 мільярдів

Утiм війна залишається війною, але реформи мусять бути за розкладом. Таке завдання перед економічним блоком уряду поставив Віталій Ярема. Завдання до міністра економічного розвитку — прискорити подання на розгляд Кабінету Міністрів проекту плану заходів «100 днів — 100 кроків уряду» щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Ще один крок нової влади — пожвавлення боротьби з корупцією. Розпочати вирішили з найбрудніших авгієвих конюшень — сфери державних закупівель. «Ми представимо членам Кабміну принципово нову редакцію Закону України «Про здійснення державних закупівель», у якій закладено прозорий механізм їх проведення. Ухвалення закону унеможливить здійснення корупційних схем у цій сфері та забезпечить раціональне використання бюджетних коштів», — сказав Ярема. Принципові зміни, спрямовані на становлення прозорої системи, — необхідність публікувати не тільки річний план закупівель, а й зміни до нього та звіт про виконання угоди. На думку міністра економіки Павла Шеремета, який став ініціатором нового закону, його втілення дозволить заощадити близько третини державних коштів, які витрачали на цю статтю.

Інші новації — скорочення у п’ять разів (!) кількості випадків, на які не поширюватиметься дія закону. Винятки — це процедури, пов’язані із держтаємницею, проведенням виборів і референдумів, операцій Нацбанку та послуг, необхідних для погашення держборгу. На інші 35 винятків — наприклад, авіаперевезення осіб, що перебувають під охороною, закупівля природного газу тощо — розповсюджуватиметься тендерне законодавство. Щоб зрозуміти масштаби проблеми, маленький штрих: обсяг державних закупівель становить понад 250 млрд. гривень щороку — без урахування монополій!