Тест на адекватність

06.03.2014
Тест на адекватність

Судячи з цього фото, Сергій Лавров (у центрі) таки зустрівся в Парижі з Джоном Керрі (праворуч). (Рейтер.)

Конфлікт між Україною та Росією залишається провідною темою світових новин, затьмаривши навіть такі топ–теми останніх місяців, як громадянська війна в Сирії, протести опозиції в Таїланді, Венесуелі тощо. Мало не «постраждав» і Ліван, для обговорення допомоги якому у зв’язку з кризою в сусідній Сирії вчора на міжнародну конференцію в Парижі зібралися іноземні дипломати. Адже де–факто головним питанням дня знову стала ситуація в Криму.

«Українське питання» в Парижі

Очікувалося, що в Парижі вперше після минулотижневого загострення відносин між Києвом та Москвою зустрінуться міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та держ­секретар США Джон Керрі. Проте засідання країн–учасниць Будапештського меморандуму, згідно з яким Росія, США та Велика Британія гарантували Україні недоторканність кордонів і захист в обмін на відмову від ядерної зброї, глава російського МЗС проігнорував. Як повідомив після засідання в.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця, з Лавровим «зв’язувалися західні колеги, але він був зайнятий іншими зустрічами».

Напередодні Лавров, коментуючи умови Будапештської угоди на прес–конференції в Мадриді, заявив, що «носієм суверенітету (який гарантує цей меморандум) є президент, інші члени українського керівництва, проти яких досить давно були введені санкції. Зокрема, Сполученими Штатами». Можливо, цією дивною заявою очільник зовнішньополітичного відомства РФ хотів сказати, що коли проти (екс–)чиновників держави вводять санкції, то й суверенітету в неї вже не існує. Страшно подумати, як тоді розцінювати державність самої Росії, проти цілого переліку високопосадовців якої діють санкції США за так званим «списком Магнітського».

Решта учасників зустрічі запевнили, що докладатимуть усіх зусиль для того, аби не допустити подальшої ескалації російсько–українського конфлікту й розв’язати проблему мирним шляхом. «Сьогоднішні обговорення в Парижі є тестом на готовність російської влади сісти за стіл переговорів з українським урядом», — зазначив у своєму «Твіттері» міністр закордонних справ Британії Вільям Хейг.

Також сторони (Керрі, Хейг та Дещиця) домовилися про негайне розміщення міжнародних спостерігачів у Криму та східних регіонах України.

Як повідомляє «Німецька хвиля», напередодні старту конференції президент Франції Франсуа Олланд констатував, що Росія ризикує небезпечною ескалацією кризи в Україні. І за таких обставин завдання Франції та Європи загалом — «чинити необхідний тиск, зокрема і з допомогою санкцій, для проведення діалогу та знаходження політичного вирішення».

Брюссель говорить про Україну

Про необхідність мирного врегулювання говорять у Брюсселі, де Прем’єр–міністр України Арсеній Яценюк зустрічається з Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном.

Сьогодні у Брюсселі відбудеться ще одне важливе міжнародне обговорення — позачерговий саміт глав дер­жав і урядів країн Євросоюзу. Саме під час цього саміту проти Росії можуть бути ухвалені міжнародні санкції — від призупинення переговорів щодо полегшення візового режиму з ЄС до заборони в’їзду та замороження банківських рахунків для представників влади.

Окрім того, глави держав ЄС планують ухвалити рішення про замороження активів екс–Президента Віктора Януковича та 17 інших колишніх чиновників української влади. Перелік цих осіб був затверджений позавчора.

США обіцяють мільярд допомоги й звинувачують Путіна в брехні

Глава Держдепартаменту США прилетів до Парижа з Києва, де провів зустрічі з представниками нової української влади і запевнив Україну в підтримці Вашингтона та міжнародної спільноти. І фактично звинуватив Кремль у брехні: «Якимось чином російські лідери фактично є інтервентами. Проте досі немає доказів тих причин (інтервенції), про які говорить Росія, — заявив Джон Керрі на прес–конференції за результатами візиту. — Усі дуже добре знають, що (українські) військовослужбовці в Криму жодного разу не вистрелили, не відреагували на жодні провокації, а їх оточили війська, які вторглися на територію».

Очільник зовнішньополітичного відомства США також підтвердив, що якщо Росія не піде на мирні переговори з Україною, на неї чекає міжнародна ізоляція. Натомість Україні Вашингтон обіцяє виділити кредит у розмірі 1 мільярда доларів — розробити відповідний економічний пакет допомоги Конгресу доручив президент США Барак Обама.

Сам глава Білого дому висміяв «аргументи» Володимира Путіна щодо вторгнення в Україну: «Президент Путін, здається, тепер має іншу групу юристів, які готують інший набір інтерпретацій, але не думаю, що це хоч когось обдурить», — сказав Обама, виступаючи перед журналістами у Вашингтоні.

Міжнародні спостерігачі вже в АРК

Тим часом до Криму нарешті доїхали перші міжнародні спостерігачі. Зокрема, туди прибули старший радник Генсека Організації Об’єднаних Націй Роберт Серрі та місія ОБСЄ. Зробити це було нелегко — іноземних гостей на територію автономії довго не пропускали.

Водночас заступник Генерального Секретаря ООН Ян Еліассон, який учора перебував у Києві, зазначив, що для того, аби в Криму почала працювати миротворча місія ООН, необхідне рішення Ради Безпеки цієї організації. А отримати його фактично неможливо, адже Росія має право вето на будь–яке рішення Радбезу.

ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ

Росія намагається приховувати свої війська в Криму, щоб місія ОБСЄ не зафіксувала їхньої присутності. Про це вчора заявив секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Парубій на першій прес–конференції в Українському кризовому медіа–центрі, який розташувався на тре­тьому поверху готелю «Україна».

«Очевидно, що тільки прикриття здійснювалося так званими «загонами самооборони». Більшість активних дій проводилася спецназом, російськими військовослужбовцями, — підкреслив Парубій. — Вони навіть не приховують це в розмовах iз нашими військовими, з нашими частинами».

Відповідаючи на виправдовування керівництва Росії та її військового відомства, секретар українського Радбезу заявляє: «Для нас не стоїть питання, перебувають там чи не перебувають російські війська. Звичайно, вони там є. Звичайно, вони стоять біля наших частин. І навіть у цю ніч (із вівторка на середу), коли стало відомо, що місія ОБСЄ їде в Крим, вони намагаються передислокувати, щоб ті війська, які є в складі ЧФ РФ, залишилися, а ті, що були перекинуті з Росії, — не як ЧФ РФ — вони намагаються відвести їх на бази, щоб ОБСЄ не змогла зафіксувати їх присутність».

Щодо переговорів нової української влади з керівництвом РФ, то Парубій повідомив: такі спроби в перші дні конфлікту були, але це були радше не переговори, а погрози з боку Російської Федерації. Станом на середу, хоча Прем’єр Арсеній Яценюк і заявив про початок «в’ялих» консультацій між міністрами, «формальних переговорів між українським керівництвом та керівництвом Росії немає», каже Парубій.