Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Чешка Елішка Цілкова в Прип’яті записує музику. (з сайта dw.de.)
Молода чеська композиторка Елішка Цілкова кілька років приїздила в Україну і за власні кошти відправлялась до Чорнобильської зони, щоб оживити покинуті там інструменти. На днях у Празі вона презентувала свій альбом «Прип’ять. Піаніно». Музикознавці вже встигли назвати її альбом відкриттям у галузі електронної музики, пише «Дойче Велле».
У мертвому місті дівчина віднайшла вісімнадцять інструментів. Перший «її» рояль не стояв, а лежав. «Виламано клавіші, вирвано струни», — пригадує композиторка. Коли прибула до Прип’яті, збагнула, що треба позаглядати по Будинках культури, по школах, по дитячих садочках. Одного разу записувала у концертній залі, яку не знати звідки постійно заливала вода. «Клавіші задубіли. Б’ю по них, щоб заговорили струни, хлюпоче вода... Але ті всі звуки були мені потрібні, щоб майбутня композиція дихала атмосферою мертвого міста. Зате маленьке піаніно в дитячому садочку мене по–доброму вразило: звучало так, наче і не простояло під дощами, під снігами чверть століття», — розповідає Елішка Цілкова.
Кожен прип’ятський об’єкт композиторка записала на магнітофон, а далі, вже в Празі, працювала з матеріалом так само, як під час будь–якого компонування. Монтаж тривав кілька місяців. Жоден прип’ятський звук ніяк спеціально не опрацьовувала. Тож тепер маємо тридцять п’ять хвилин звуків із Чорнобильської зони у виконанні молодої чешки, яку з дитинства зачепило слово «Україна».
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>