Між хліборобом і металургом

Діалог української влади з керівництвом Євросоюзу вийшов на конкретні проблеми, які нині обговорюють обидві сторони. «Перш за все, необхідно врегулювати ситуацію з сільгосптоварами. Агровиробництво у нас динамічно розвивається і, образно кажучи, «підставити підніжку» йому ми не маємо права», — сказав, відкриваючи вчорашнє засідання уряду, Прем’єр–міністр Микола Азаров.

За його словами, Україна зменшує мита з усереднених 9,24% до приблизно 1%. Українські сільгоспвиробники не зможуть одразу відчути переваги від зниження мит у зв’язку з невідповідністю їхньої продукції стандартам ЄС щодо якості та безпечності продукції. Особливо чутливими галузями є: виробництво м’яса і м’ясних субпродуктів, молока та молочних продуктів, виробництво фруктів та овочів, харчової групи товарів.

«Тобто перше, що необхідно визначити: де отримати ресурси і технічну підтримку для швидкої модернізації виробництв», — підсумував Прем’єр. Друга проблема, на думку очільника Кабміну, — асиметричність в обсягах державної підтримки сільського господарства між країнами ЄС та Україною. Дотації сільгоспвиробникам у Євросоюзі на порядок, тобто приблизно в 10 разів, більші. Так, субсидії на 1 гектар складають для країн ЄС до 316 євро на га в Польщі чи до 200 євро на гектар у Румунії. А в середньому — більше 300—400 євро.

«Що це означає, якщо порівняти з тiєю державною підтримкою, яку має агропромислове виробництво в Україні — приблизно 43,6 євро на гектар, — поставив риторичне запитання Микола Азаров. І сам відповів: — Це означає, що кошти, які фактично йдуть на здешевлення продукції українського АПК, щоб українська продукція конкурувала з європейською, треба дотаційно збільшувати приблизно в 10 разів. А це, до речі, зарплата мільйонів людей».

На думку урядовця, з дешевою завдяки дотаціям продукцією з Євросоюзу українські виробники конкурувати просто не зможуть. Яскравий приклад тому — Болгарія, яка була визнаним лідером у виробництві томатів і перцю, а після вступу до ЄС повністю втратила цю галузь. Далі, незважаючи на нульові ставки з боку ЄС, безмитний експорт зерна, свинини, яловичини, м’яса птиці тощо можливий буде лише в межах встановлених квот. Враховуючи значний потенціал України в нарощуванні виробництва зернових та продуктів тваринництва, зазначені квоти є фактичним бар’єром для експорту в Євросоюз і прямим обмеженням для розвитку відповідних вітчизняних галузей.

«Зниження Україною вивізних мит на насіння соняшнику, шкіряної сировини однозначно зменшить експорт готової продукції і збільшить експорт сільськогосподарської сировини. Вітчизняна переробна галузь може втратити частину виробників та перші позиції на світовому ринку. А можливо, буде повністю знищена. Нам потрібен захист від такого сценарію», — сказав Прем’єр.

Існує проблема і щодо металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів. Поза тим, що більшість мит між Україною та ЄС були практично обнулені в результаті вступу України до СОТ, зона вільної торгівлі передбачає подальше зниження мит. Враховуючи низьку додану вартість українського експорту металопродукції, це, на думку Прем’єра, може призвести до подальшої втрати конкурентоспроможності.

«Просто кажучи, якщо не передбачити умови захисту нашої металургії, через кілька років стане вигідніше вирізати весь метал в Україні і продавати його на переплавку, ніж вкладати кошти в робочі місця в Україні. Це неприйнятний для нас шлях, оскільки йдеться про ключовий комплекс нашої промисловості, в якому зайняті сотні тисяч робітників вугільної, гірничої галузей, енергетики, транспорту тощо. Доходами цих робітників живе малий і середній бізнес», — акцентував очільник уряду.