Без кошторису, як у пітьмі

Державний бюджет України на нинішній рік має бути затверджено вже на цьому тижні. Принаймні на це сподіваються урядовці, нардепи та незалежні аналітики. Після засідання погоджувальної ради керівників фракцій і комітетів Верховної Ради голосування за головний фінансовий документ країни було визначено як завдання номер один.

Гроші люблять рахунок

Голосуватимуть за законопроект про держбюджет уже завтра. І перспективи у документа аналітики оцінюють як досить хороші: підтримати законопроект готові навіть опозиціонери.

«Завдяки консолідованій позиції всіх парламентських сил з’явилася «дорожня карта» ухвалення держбюджету, — заявив заступник керівника фракції Партії регіонів Михайло Чечетов. — Депутати мали час подати свої пропозиції у бюджетний комітет. 16 січня законопроект розглянуть одразу у першому і другому читанні».

«Країна не може жити без фінансового плану», — наголосив важливість цього голосування Сергій Арбузов. На думку експертів, урядовий варіант державного кошторису дозволить стабілізувати як політичну, так і економічну ситуацію у державі. Також він передбачає подальше реформування і модернізацію пріоритетних галузей економіки та промисловості. Нагадаємо, Кабмін ухвалив проект держбюджету із дефіцитом 2,7%, зростанням ВВП — 3%, інфляцією 4,8%. Бюджет також передбачає триетапне підвищення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. У документі міститься норма про надання державних гарантій на 50 млрд. гривень для реалізації програми активізації економіки. За словами голови бюджетного комітету Верховної Ради Євгена Геллера, станом на сьогоднішній день до них надійшло понад три тисячі поправок до проекту держбюджету.

Хто найбільше постраждає?

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка гіпотетична можливість неприйняття держбюджету найболючіше вдарить по простих українцях, натомість олігархи не постраждають. «При цьому йдеться про олігархів як близьких до влади, так і не близьких, — уточнив аналітик. — Ці люди як працювали, так і працюватимуть. Тож будь–яка ініціатива на кшталт «а давайте–но не ухвалювати бюджет» означає насамперед проблеми для пересічних людей. Виходить, що на сьогоднішній день опозиція хоче, аби люди жили погано».

За словами експерта, якщо бюджет не ухвалять, то Кабінет Міністрів буде змушений орієнтуватися на відповідний закон минулого року. «Поки немає бюджету, фінансуються тільки захищені статті, тобто зарплати і пенсії, — пояснив Охріменко. — Нині ж будь–якій людині, навіть цій, що не працює у бю­джетній сфері, хочеться аби заробітна плата зростала».

Без ухвалення головного фінансового документа країни не можна здійснити заплановане 15–відсоткове підвищення зарплат бюджетників. «Окрім цього, у бюджеті заплановано велику суму грошей на так звані субвенції місцевим бюджетам. Маємо на увазі кошти на ремонт шкіл, лікарень, будівництво місцевих доріг. Всього цього без бюджету не буде. Тобто, фактично опозиція пропонує: давайте не будемо будувати і ремонтувати школи, лікарні, дороги. Нехай всім буде погано, натомість нам буде добре», — прокоментував ситуацію аналітик.

Такої ж думки дотримується і виконавчний директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. «Наявність бюджету дає змогу планувати державні фінанси, — пояснив експерт. — Зараз варто вести мову про зниження дефіциту держбюджету і про можливість виходу в перспективі на стабільніший стан державних фінансів. У цьому зацікавлені всі. Але якщо не ухвалити бюджет, то незрозуміло, як опозиція контролюватиме стан державних фінансів.