Нерентабельний смiх

У передплатному каталозі на наступний рік багаторічні шанувальники гумору й дотепного слова, на жаль, так і не побачили журналу «Перець». Як у вересні повідомляла «УМ», видавець — в особi держави — вирішив ліквідувати журнал як нерентабельний. На захист видання, що має більш як 90–рiчну історію, стали народні депутати, письменники, митці, творчі спілки та звичайні читачі.

«Буде великою ганьбою, якщо журнал, який є національним надбанням України, з яким пов’язані імена Остапа Вишні, Олександра Довженка, Олександра Ковіньки, Степана Олійника, Федора Маківчука, Павла Глазового та інших класиків української літератури, де творчо зростали майже всі кращі письменники–гумористи і художники–карикатуристи України, який і сьогодні залишається єдиними україномовним журналом гумору і сатири, може припинити своє існування, — обурювалися у своєму зверненні до Президента України Борис Олійник, Іван Драч, Мирослав Скорик, Анатолій Авдієвський. — Ми від імені письменницької і мистецької громади просимо зупинити цю геростратівську акцію, щоб наші недруги не використовували закриття журналу «Перець» як факт звуження національного простору України».

«Не одне покоління українців виховували на ­цьому виданні. Ми вчилися сміятися разом із «Перцем». Неодноразово той іронічний i гострий гумор українських письменників давав нам підстави сміятися тоді, коли слід було плакати. Невже й зараз українцям не до сміху? Навпаки, я переконаний, що зараз нам, як ніколи, вкрай потрібен справжній щирий гумор», — зауважує народний депутат Олександр Бригинець.

«Коли прочитала звернення до читачів про ліквідацію журналу, чесно кажучи, не тільки здивувалася, а й навіть обурилася! — написала в редакцію читачка видання, десятикласниця з Тернополя Зоряна Юзвін. — «Перець» — це джерело, звідки люди черпають гумор, натхнення і просто хороший настрій. Особисто для мене «Перець» — це значно більше, ніж журнал. Це батько українського гумору та сатири! «Перець» — це видання, яке перетворилося на історію, де зростали, зростають і самореалізуються геніальні українські гумористи. Я досі не можу повірити, адже вже 91 рік журнал прославляє українську мову, її гумор i сатиру... Щиро вірю, що спільними зусиллями ми зможемо втримати видання, яке пережило війну і багато проблем».

На жаль, не втримали. Щойно вийшов останній номер «Перця». «Ні звертання творчих спілок до уряду, ні лист високошанованих Героїв і академіків до Президента, ні звернення депутатів до наших високопосадовців, ні дзвінки на «гарячі» урядові лінії, ні численні листи шанувальників «Перця», які вважають закриття журналу ганьбою, не знайшли відгуку і розуміння, — констатує головний редактор журналу «Перець» Михайло Прудник. — Влада залишилася до них глухою.