Чому «Сокіл» і «Креонт» мало звучать? До 200-річчя від дня смерті зачинателя української опери Дмитра Бортнянського
У жовтні цього року виповнюється 200 років від дня смерті Дмитра Степановича Бортнянського (1751—1825). >>
Парламентський комітет iз питань культури і духовності рекомендував Міністерству культури відновити попередню експозицію музею із внесенням необхідних змін. Таке рішення комітет прийняв після недавніх громадських слухань, які відбулися в музеї, з огляду на «глибоку контраверсійність запропонованого проекту, вкрай гострі заперечення музейників, шевченкознавців та представників громадськості щодо ключових положень» та «Гранично низький стан готовності Музею до робіт зі створення нової експозиції».
Питаннями перебудови музею Шевченка переймаються і відомі фахівці музейної справи та громадські діячі, які днями підписали зверненням до Президента, Верховної Ради, уряду України, в якому вимагають «припинити руйнування музею». Вони стурбовані тим, що «замість ремонтно–реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво», в результаті чого на території історико–культурного призначення «зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення». Автори звернення наголошують, що «поспішно замислена й проваджена реконструкція Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно–об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі. «Перетворення Музею здійснюється безсоромно–кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців та музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах».
Єдиним розсудливим виходом із ситуації автори звернення називають «перенесення всіх мегаломанських планів із «перезавантаження» Музею на довготермінову перспективу і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції».
Звернення підписали В’ячеслав Брюховецький, Юрій Мушкетик, Анатолій Гайдамака, Павло Мовчан, Марія Матіос, Ігор Калинець, Оксана Забужко, Василь Шкляр, Максим Стрiха, Вiра Агєєва, Вiра Вовк, Микола Рябчук та інші науковцi й дiячi культури.
У жовтні цього року виповнюється 200 років від дня смерті Дмитра Степановича Бортнянського (1751—1825). >>
У Національному художньому музеї України в Києві показують роботи Івана Падалки, Давида Бурлюка, Віктора Пальмова, Оксани Павленко та інших художників, чиї роботи опинилися у 1937—1939 роках у так званому Спецфонді — спеціально створеному засекреченому зібранні картин українських митців >>
Український композитор та опермейстер Ігор Поклад пішов з життя у віці 83 років. >>
Роман «Релігія» (Х.: Фоліо, 2023) — шоста антиутопія Сергія Постоловського. >>
Танцюристки з Черкас нещодавно зайняли весь п’єдестал на світовому чемпіонаті World of Dance Prague, який проходив у Чехії. >>
Головне управління розвідки в розділі “Викрадена спадщина”на порталі War&Sanctions оприлюднило інформацію про 110 культурних цінностей, які росіяни привласнили собі під час археологічних розкопок 2014–2025 років у тимчасово окупованому Криму. >>