Оптимістичний погляд: закриваючи пробіли в календарі, «Шахтар» демонструє характер та дух переможців
Нинішній чемпіонат іще триває, а УАФ уже дивиться в майбутнє й складає календар на наступний сезон. >>
Гіркий досвід «Стад де Франс»
21.11.2013
Мамаду Сахо з «Ліверпуля» «розпечатує» ворота Андрія П’ятова. (Рейтер.)
Затамувавши подих, у вівторок ввечері вся футбольна Україна чекала від своєї збірної виходу на чемпіонат світу–2014. Після домашнього тріумфу над французами (2:0) навіть прагматичні букмекери зробили «синьо–жовтих» головними претендентами на «мундіаль». Певно, їм здавалося, що команда, яка в Києві міцно вхопилася за квитки до Бразилії, навряд чи зможе їх випустити з рук. Однак підопічні Михайла Фоменка зробили все (чи нічого) для того, щоб на планетарну першість поїхали «триколірні».
Засвистали, затоптали
По суті, путівку на «мундіаль» «синьо–жовті» віддали французам без боротьби. «Вийми й поклади!» — сказали «півні», й українські футболісти слухняно це зробили, пропустивши від команди Дідьє Дешама три «сухих» м’ячі, які, до слова, стали першими для української збірної в останніх дев’яти іграх.
Упродовж усього матчу на «Стад де Франс» українська команда виглядала наївними школярами, яким довелося грати з дебелими випускниками футбольної академії. Як зазначив Михайло Фоменко, гра йшла в одні ворота. 20:4 — такою шокуючою була «ударна» перевага французів, які стартовою активністю та напором розплющили своїх опонентів. Неймовірний тиск розпочався вже тоді, коли стадіон освистав український гімн. А далі була «Марсельєза», що окрилила господарів, та, власне, провальна гра у виконанні вітчизняних футболістів…
Із перших хвилин матчу, немов удав кролика, «галльські півні» почали давити українську збірну, методично штурмуючи її захист, який практично щохвилини дозволяв господарям небезпечно атакувати володіння Андрія П’ятова. Відсутність на полі «Стад де Франс» дискваліфікованих Артема Федецького та Олександра Кучера, які чудово провели перший поєдинок, навряд чи може слугувати виправданням для беззубої гри українського колективу, хоча головний тренер «синьо–жовтих» після матчу визнав: знайти рівноцінну заміну цим виконавцям таки не вдалося. Не вразив надійністю Ярослав Ракицький, щодо Віталія Мандзюка, то здалося, що він узагалі випадкова людина на стадіоні в Сен–Дені.
Притиснувшись до своїх воріт, українці навіть не думали про контратакувальну гру, хоча для генерації конструктивних ідей Михайло Фоменко випустив Романа Безуса. Проте план нашого наставника був хорошим лише на папері. «Нам був потрібен центральний півзахисник, який може не лише оборонятися, а й організовувати атаки. Такою була наша задумка, а як усе вийшло — ви бачили», — Михайло Іванович пояснив невдалу рокіровку Безуса на Степаненка.
Сила–силенна голевих моментів, яку наші оборонці дозволили створити французам, — недозволена розкіш для матчів такого класу. Зрештою, ненадійний захисний тин дуже швидко впав. Було очевидно, що кількість обов’язково переросте в якість. Власне, вже на 34–й хвилині господарі змогли оперативно ліквідувати київську фору.
Програшна психологія
Цікаво, що рахунок 2:0 міг стати ще раніше, але гол Каріма Бензема словенська бригада арбітрів на чолі з Даміром Скоміною не зарахувала через сумнівний офсайд. Водночас у наступному епізоді, коли форвард «Реала» з близької відстані розстріляв П’ятова, футбольна феміда «проґавила» положення поза грою. «Скандал! Який, щоправда, дуже швидко виправили», — написало одне з французьких видань.
Хай там як, але, навіть програючи 0:2, для «синьо–жовтих» не все було втрачено. Достатньо було лише одного разу пробити Льоріса, щоб поставити французів у незавидне становище. Проте в перерві Михайлові Фоменкові не вдалося «накачати» своїх підопічних. Готуючись до виходу із підтрибунного приміщення, наші футболісти виглядали спустошеними й розбитими. Хоча попереду було ще 45 хвилин ігрового часу. «В епізоді з першим голом не було штрафного, а другий м’яч був забитий з офсайду. Це, звісно, не наша справа, але такі моменти також ударили по психології хлопців», — пояснив причини пригніченості своїх підопічних Михайло Фоменко, які на 47–й хвилині поєдинку залишилися вдесятьох.
Після того, як Євген Хачеріді, перериваючи небезпечний прохід Франка Рібері, отримав другий «гірчичник», можна було гасити світло. За таких обставин український «камбек» виглядав справжньою фантастикою.
Власне, добив «синьо–жовтих» центральний захисник «триколірних» та «Ліверпуля» Мамаду Сахо , який оформив у матчі дубль. Зовсім невеликий досвід виступів за першу збірну (матч проти України був лише п’ятим офіційним) не завадив цьому 23–річному футболістові стати героєм поєдинку.
Не гірше за екс–футболіста «ПСЖ» зіграли й його партнери, яким Дідьє Дешам довірив місце на полі «Стад де Франс». Загалом, у порівнянні з київським поєдинком, наставник «триколірних» зробив п’ять замін, які суттєво освіжили гру «півнів» в атаці.
Натомість в українців штурмувати ворота Льоріса довелося практично тому ж складу, що кілька днів тому залишив усі сили на полі «Олімпійського». «Хлопці не встигли відновитися, в першу чергу психологічно. На високому рівні важко зіграти два матчі з такою командою, як Франція», — зазначив Фоменко. За двома його підопічними — Коноплянкою та Ярмоленком — слідкували скаути з «Ювентуса», однак, думається, гра лідерів української збірної їм навряд чи сподобалася.
Наша нова мета — ЧЄ–2016
Попри те, що дехто з журналістів охрестив Михайла Фоменка «Стариком Хоттабичем», 65–річному сивочолому спеціалістові не вдалося зняти закляття з нещасливих серій «плей–оф», яких після французького фіаско в української збірної стало п’ять. Шкода, що саме так завершився майже героїчний відбір «синьо–жовтих», у якому українці піднялися з грязі в князі, але одним провальним поєдинком перекреслили всі попередні старання.
«Ми здобули неоціненний досвід і, якщо мені довірять, будемо рухатися далі», — підсумував наставник української команди. Відзначимо, що наступною ціллю «синьо–жовтих» стане чемпіонат Європи–2016, який прийматиме Франція. Цікаво, що одразу після виходу на бразильський «мундіаль» президент французької федерації футболу Ноель Ле Гре продовжив із Дідьє Дешамом контракт до 2016 року, тоді як у разі програшу українцям на його місце претендував би Зінедін Зідан.
«Я був упевнений, що ми здобудемо путівку на чемпіонат світу», — сказав Ле Гре.
Водночас гра, яку в україно–французькому протистоянні продемонстрував лідер «триколірних» Франк Рібері, навряд чи додала йому очок у рейтингу кращого футболіста планети. За два матчі 30–річний футболіст так і не відзначився голом. Не зробив лівий вінгер «Баварії» й жодної голевої передачі. Щоправда, одразу двоє українців заробили на ньому вилучення. Водночас його конкурент — португалець Кріштіано Роналдо — майже самотужки затягнув свою збірну до Бразилії.
На думку Анатолія Тимощука, саме Рібері найбільше заслуговує на «Золотий м’яч». Проте ім’я переможця стане відомим лише в січні наступного року. Відзначимо, що «вибори» найсильнішого футболіста планети 2013 року, які мали завершитися 15 листопада, були продовжені через пасивність «електорату».
ЦИФРИ КАЖУТЬ
Франція Україна
Голи 3 0
Удари по воротах 9 2
Удари повз ворота 11 2
Кутові 9 7
Фоли 22 22
Жовті картки 3 4
Червоні картки 0 1
ТАБЛО
Чемпіонат світу. Відбірковий етап. «Плей–оф». Матч–відповідь.
Франція — Україна — 3:0 (перша гра — 0:2)
Голи: Сахо, 22, 72; Бензема, 34
Франція: Льоріс, Дебюші (Санья, 78), Варан, Сахо, Евра, Матуїді, Погба, Кабай, Вальбуена, Бензема (Жиру, 82), Рібері
Україна: П’ятов, Мандзюк, Хачеріді, Ракицький, Шевчук, Ротань, Едмар, Ярмоленко, Безус (Гусєв, 65), Коноплянка, Зозуля (Селезньов, 76)
Попередження: Сахо, 45; Евра, 67; Дебюші, 69 – Ротань, 7; Хачеріді, 45; Мандзюк, 90
Вилучення: Хачеріді 47
Суддя — Скоміна (Словенія)
Париж, «Стад де Франс», 80 тис. глядачів
ПРЯМА МОВА
Дідьє Дешам,
головний тренер збірної Франції:
— У першому матчі ми неначе були відсутні на полі, проте сьогодні усе зробили просто чудово. Ми грали з душею і великим ентузіазмом. Для Франції було дуже важливо пробитися на чемпіонат світу, тож коли ми відчули неймовірну підтримку вболівальників, зіграти по–іншому не могли.
Франк Рібері,
півзахисник зб. Франції та «Баварії»:
— Ми багато переживали після першого матчу. Ми змогли прокинутися і дуже щасливі. Тепер можемо з радістю повертатися в розташування наших клубів, тримаючи в голові «мундіаль».Було б важко не побачити Францію у Бразилії, але ми змогли виграти і показати характер.
Михайло Фоменко,
головний тренер збірної України
— У французів є великий вибір виконавців, і це, напевно, стало вирішальним фактором для їхньої перемоги. Натомість у нас лава запасних виявилася «короткою», хоча про це ми не можемо говорити вголос, оскільки це буде неетично щодо хлопців. Утім вони зробили все, що могли на сьогоднішній день.
ХТО З КИМ, ДЕ Й КОЛИ
Кошики для жеребкування фіналу вже відомі
Жеребкування фінального турніру «мундіалю» відбудеться 6 грудня 2013 року в бразильському місті Мата–ді–Сан–Жуан, штат Байя.
Сам фінальний турнір ЧС пройде з 12 червня по 13 липня 2014 року на 12 стадіонах 12 міст (Белу–Орізонті, Бразиліа, Куритиба, Куяба, Манаус, Натал, Порту–Алегрі, Ресіфі, Ріо–де–Жанейро, Салвадор, Сан–Паулу, Форталеза).
Матч відкриття відбудеться на стадіоні «Арена Корінтіанс» у Сан–Паулу (68 000 глядачів), фінал — на реконструйованій «Маракані» в Ріо–де–Жанейро (76 935).
* * *
Перед жеребкуванням 32 збірні–учасниці розділено на чотири кошики.
До першого кошика потрапили господарка Бразилія та сім кращих команд згідно з рейтингом ФІФА станом на жовтень 2013 року. Інші три кошики заповнені за географічними і спортивними критеріями.
Кошик 1: Бразилія, Іспанія, Німеччина, Аргентина, Колумбія, Бельгія, Уругвай, Швейцарія
Кошик 2: США, Гондурас, Коста–Рика, Мексика, Японія, Іран, Австралія, Півд. Корея
Кошик 3: Гана, Нігерія, Камерун, Кот–д’Івуар, Алжир, Чилі, Еквадор, Франція
Кошик 4: Росія, Хорватія, Греція, Боснія і Герцеговина, Англія, Італія, Голландія, Португалія
Команди буде розбито на вісім груп (A–Н) по чотири в кожній; до «плей–оф» вийдуть по дві кращі команди з групи.
ТАБЛО
«Плей–оф» ЧС–2014 у зоні УЄФА
Румунія — Греція — 1:1 (1:3)
Голи: Торосідіс, 55 (у свої ворота) — Мітроглу, 23
Загальний рахунок — 2:4
Хорватія — Ісландія — 2:0 (перша гра — 0:0)
Голи: Манджукич, 27; Срна, 47; вилучення: Манджукич, 38 (Х)
Загальний рахунок — 2:0
Швеція — Португалія — 2:3 (0:1)
Голи: Ібрагімович, 68, 72 — К. Роналдо, 50, 77, 79
Загальний рахунок — 2:4
Франція — Україна — 3:0 (0:2)
Голи: Сахо, 22, 72; Бензема, 34; вилучення: Хачеріді, 47 (У)
Загальний рахунок — 3:2
«Плей–оф» ЧС–2014 у зоні Африки
Алжир — Буркіна–Фасо — 1:0 (2:3)
Єгипет — Гана — 2:1 (1:6)
Раніше грали:
Сенегал — Кот–д’Івуар — 1:1 (1:3)
Нігерія — Ефіопія — 2:0 (2:1)
Камерун — Туніс — 4:1 (0:0)
«Плей–оф» ЧС–2014, стики конфедерацій
Нова Зеландія — Мексика — 2:4 (1:5)
Уругвай — Йорданія — грали в ніч на четвер (перший матч — 5:0)
* * *
Товариські матчі. Бразилія — Чилі — 2:1 (Халк, 14; Робіньйо , 79 — Варгас, 71), Росія — Півд. Корея — 2:1 (Смолов, 12; Тарасов, 59 — Кім Шин Вук, 6), ПАР — Іспанія — 1:0 (Паркер, 56), Англія — Німеччина — 0:1 (Мертезакер, 39), Голландія — Колумбія — 0:0, Австрія — США — 1:0, Австралія — Коста–Рика — 1:0, Киргизстан — Азербайджан — 0:0, Словенія — Канада — 1:0, Польща — Ірландія — 0:0, Бельгія — Японія — 2:3, Ліхтенштейн — Естонія — 0:3, Мальта — Фарери — 3:2, Норвегія — Шотландія — 0:1, Туреччина — Білорусь — 2:1, Гондурас — Еквадор — 2:2, Гібралтар — Словаччина — 0:0.
ЛЕГІОН
Португалія
Мігел Велозу («Динамо») — 90 хв.
Хорватія
Даріо Срна («Шахтар») — 90 хв., гол
Голландія
Джермейн Ленс («Динамо») — до 35–ї хв., вилучення
Естонія
Сергій Зеньов («Карпати») — 90 хв., гол
ХТО ЇДЕ НА ЧС–2014
Повний перелік учасників чемпіонату світу 2014 року
(32 збірні):
Господар (1): Бразилія
Від зони Європи (13): переможці груп — Англія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Голландія, Іспанія, Італія, Німеччина, Росія, Швейцарія; переможці «плей–оф» — Греція, Португалія, Франція, Хорватія
Від зони Південної Америки (5): кращі команди відбіркового турніру — Аргентина, Еквадор, Колумбія, Чилі; переможець «плей–оф» (проти зони Азії) — Уругвай
Від зони Північної Америки (4): кращі команди відбіркового турніру — Гондурас, Коста–Рика, США; переможець «плей–оф» (проти зони Океанії) — Мексика
Від зони Азії (4): кращі команди груп — Австралія, Іран, Півд. Корея, Японія
Від зони Африки (5): переможці «плей–оф» — Алжир, Гана, Камерун, Кот–д’Івуар, Нігерія
Український «легіон» на «мундіалі»
Єдиний дебютант «мундіалів» — збірна Боснії і Герцеговини із представниками топ–ліг Ібішевичем, Джеко, П’яничем, Спахичем, Луличем, Беговичем та Шуничем із луганської «Зорі».
З–поміж легіонерів чемпіонату України на ЧС також можуть поїхати хорвати Срна й Едуардо з «Шахтаря», хорвати Віда та Вукоєвич із київського «Динамо», хорвати Стрінич і Калинич із «Дніпра», голландець Ленс із «Динамо», португалець Велозу з «Динамо», нігерієць Ідейє з «Динамо».
ІСТОРІЯ ПРОВАЛІВ
Прокляття «плей–оф» знову спрацювало
Збірна України вже п’ятий раз (із п’яти нагод) зазнала невдачі в матчах «плей–оф» чемпіонатів світу та Європи. До провалів із незарахованим м’ячем у ворота хорватів у Києві (суддя — Педерсен), із голом «імені Шовковського—Ачимовича» в Словенії, зі «словенським» снігом у Києві та напівпорожнім стадіоном у Донецьку додалося побиття в Сен–Дені...
«Плей–оф» до ЧС–1998
Тренер — Йожеф Сабо
29.10.1997. Хорватія — Україна — 2:0 (Білич, 11; Влаович, 49)
15.11.1997. Україна — Хорватія — 1:1 (Шевченко, 4 — Бокшич, 27)
«Плей–оф» до Євро–2000
Тренер — Йожеф Сабо
13.11.1999. Словенія — Україна — 2:1 (Захович, 53; Ачимович, 84 — Шевченко, 33)
17.11.1999. Україна — Словенія — 1:1 (Ребров, 68 (пен.) — Павич, 77)
«Плей–оф» до ЧС–2002
Тренер — Валерій Лобановський
10.11.2001. Україна — Німеччина — 1:1 (Зубов, 18 — Баллак, 31)
14.11.2001. Німеччина — Україна — 4:1 (Баллак, 4, 51; Нойвіль, 11; Ремер, 15 — Шевченко, 90+1)
«Плей–оф» до ЧС–2010
Тренер — Олексій Михайличенко
14.11.2009. Греція — Україна — 0:0
18.11.2009. Україна — Греція — 0:1 (Салпінгідіс, 32)
«Плей–оф» до ЧС–2014
Тренер — Михайло Фоменко
15.11.2013. Україна — Франція — 2:0 (Зозуля, 61; Ярмоленко, 83)
19.11.2013. Франція — Україна — 0:3 (Сахо, 22, 72; Бензема, 34)
Загалом, за 21 рік свого існування збірна України брала участь у фінальних частинах лише двох великих турнірів — ЧС–2006 (як переможець групи) та Євро–2012 (як країна–господар). В обох випадках національну команду очолював Олег Блохін.
