Днями делегація українських письменників повернулася з двадцятиденної подорожі Австрією. Літературна путівка об’єднала таких авторів, як Андрій Курков, Марія Матіос, Любко Дереш і Тетяна Малярчук. Українські письменники провели десятки зустрічей у Берліні, Франкфурті, Кельні, Мюнхені, Лінці, Зальцбурзі, Відні та Граці. Офіційна частина мандрівки припала на австрійське місто Інсбрук, де з 17 по 19 жовтня тривав перший Фестиваль української літератури.
«Це фестиваль, який був орієнтований не лише на українську діаспору, а й на німецькомовну публіку, задля промоції української літератури на німецькомовному ринку», — пояснює співорганізатор фестивалю, голова правління громадської організації «Книжковий простір» Микола Кравченко. Найбільшим показником успішності, зізнались організатори, стало те, що на першу зустріч у рамках фесту прийшло більше людей, аніж їх могла вмістити зала. «Німецькомовні читачі в українській літературі шукають те, чого не можуть знайти у своїй рідній», — аргументує Андрій Курков.
Одним із заходів фесту в Інсбруку стала дискусія... «Ще не вмерла Україна». Другий — «Довга ніч української літератури» — провели вночі у «Будинку літератури на річці Ін». Відомі австрійські критики погодилися стати для учасників заходу гідами у творчість українських авторів, зачитували та аналізували їхні книжки. Андрій Курков вільно володіє німецькою, тож читав самотужки, а ось Марію Матіос у німецькій інтерпретації читала відома акторка Марія Хартман, і на «Солодкій Дарусі» жінки у залі розплакалися. «Слід розуміти, що для них слово «Буковина» несе магічний характер. Багато прихильників цього роману спеціально їдуть в Україну, аби побачити ці місця з книжки. Історія людини на тлі загальної історії завжди знайде свого читача, якщо вона добре написана, якщо вона сильна», — пояснює Андрій Курков.
Попри орієнтир на німецькомовного читача, фестиваль знайшов великий відгук діаспори, про яку Дереш відгукнувся як про найкращу публіку фестивалю: «Діаспора теж насправді дуже потребує свіжих вливань у культуру, вона чекає цього. Спершу «настовбурчує шерсть», а потім розслабляється, коли впізнає свою Україну на подібних заходах. Зараз бачимо, що українці тяжіють до того, аби самоорганізовуватись, особливо молодь активно проявляє себе в цьому. І молодь за кордоном, попри те, що вона обрала залишити Україну, активно цікавиться українською культурою».
Фестиваль української книги в Інсбруку відбудеться знову в 2015 році у значно масштабнішому форматі літературного бієнале.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
